BIPOLAR electroexcision AND ENDOSCOPIC LASER PHOTOCOAGULATION COLON POLYPS

Степан С. Філіп1, Андрій М. Братасюк2, Рудольф М. Сливка1

1 KАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ, МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ, УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, УЖГОРОД, УКРАЇНА

2 КАФЕДРА ТЕРАПІЇ ТА СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ, ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА ДОУНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ,
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, УЖГОРОД, УКРАЇНА

Stepan S. Filip1, Andriy M. Bratasyuk2, Rudolf M. Slivka1

1 DEPARTMENT OF GENERAL SURGERY, FACULTY OF MEDICINE, UZHHOROD NATIONAL UNIVERSITY, UZHHOROD, UKRAINE

2 DEPARTMENT OF THERAPY AND FAMILY MEDICINE, FACULTY OF POSTGRADUATE EDUCATION AND PRE-UNIVERSITY TRAINING, UZHHOROD NATIONAL UNIVERSITY, UZHHOROD, UKRAINE

Резюме

Вступ: Важливою проблемою профілактики раку товстої кишки є діагностика і лікування її передракових захворювань, центральне місце серед яких займають поліпи.

Мета дослідження – провести порівняльну характеристику результатів лікування з використанням різних методик ексцизії поліпів.

Матеріали та методи: У дослідження включено 134 хворих, у яких наявні клінічні прояви захворювання товстої кишки. У 86 діагностовано поліпи товстої кишки. У 45 (52,3%) хворих було виконано ендоскопічну лазерну поліпектомію, а 41 (47,7%) пацієнта проведена електроексцизія з використанням біполярного коагулятора. При контрольних колоноскопіях, через 6 місяців, рецидив захворювання діагностовано у 4,65% пацієнтів.

Результати: Рецидиви виникли у пацієнтів як після лазерної коагуляції так і після електроексцизії, що пов’язано з технічними труднощами при виконанні ендоскопічної операції через форму поліпів. При проведенні порівняльного аналізу швидкості загоєння післяопераційних дефектів як наслідок видалення поліпів різними методами ми дійшли висновку, що суттєвої різниці між методами поліпектомії не виявлено. Але звертає увагу той факт, що після видалення поліпів на широкій основі методом лазерної поліпектомії загоєння рани наступає достовірно швидше (р≤0,05) у порівнянні з методом біполярної електроексцизії

Висновки: Поліпектомія при фіброколоноскопії є ефективним методом діагностики і лікування доброякісних новоутворів товстої кишки в амбулаторних умовах, що значно розширює можливості амбулаторного етапу у профілактиці раку товстої кишки. При видалення поліпів на широкій основі перевагу слід надавати методу лазерної коагуляції тому що, за рахунок мінімального перифокального термічного навантаження, адекватного гемостазу, без порушення мікроциркуляції, зменшення кількості мікроорганізмів та стабілізації репаративних процесів, загоєння рани наступає швидше у порівнянні з методом біполярної електроексцизії.

 

ABSTRACT

Introduction: An important problem in the prevention of colon cancer is the diagnosis and treatment of its precancerous diseases, in particular polyps.

The aim: The purpose of the study is to conduct a comparative description of the treatment outcomes using different methods of excision of polyps.

Materials and methods: The study included 134 patients with clinical manifestations of colon disease. Polyps of the colon have been diagnosed in 86 patients. In 45 (52.3%) patients endoscopic laser polypectomy was performed, in 41 (47.7%) patients electroexcision using a bipolar coagulator was performed. At control colonoscopies, after 6 months, the relapse of the disease was diagnosed in 4.65% of patients.

Results: Relapses occurred in patients after laser coagulation as well as after electroexcision, due to technical difficulties in performing endoscopic surgery because of the form of the polyps. Conducting a comparative analysis of the rate of healing of postoperative defects as a consequence of the removal of polyps by different methods, we came to the conclusion that no significant difference was found between the methods of polypectomy. But attention is drawn to the fact that after the removal of polyps on a broad basis by the method of laser polypectomy, wound healing is significantly faster (p≤0.05) compared with the method of bipolar electroexcision.

Conclusion: Polypectomy with fibrocolonoscopy is an effective method of diagnosis and treatment of benign tumors of the large intestine in ambulatory conditions. When removing polyps on a broad basis, the advantage should be given to the method of laser coagulation because healing of the wound occurs faster compared with the method of bipolar electroexcision.

 

Wiad Lek 2018, 71, 2 cz. I, -280

 

ВСТУП

Важливою проблемою профілактики раку товстої кишки є діагностика і лікування її передракових захворювань, центральне місце серед яких займають поліпи. За останні роки в колопроктології відмічається явна тенденція до виконання ряду оперативних втручань з використанням малоінвазивних хірургічних методик. Серед таких операцій далеко не останнє місце займає ендоскопічна поліпектомія [1, 2]. Понад 90% поліпів товстої кишки, які виявляють під час колоноскопії, є аденомами або гіперпластичними поліпами. Поліпектомія через фібро колоноскоп та подальше гістологічне дослідження вважається найбільш інформатив ним методом визначення клітинної будови поліпів товстої кишки. Ця процедура одночасно є і лікувальної операцією, що усуває можливість злоякісної трансформації поліпів [1, 2, 3, 4].

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метаю дослідження було проведення порівняльної характеристики результатів лікування з використанням різних методик ексцизії поліпів.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

В рамках даного дослідження ми відібрали 134 пацієнти, у яких наявні клінічні прояви захворювання, такі як: кров в калі, ознаки анемії середньої ступені важкості (Нв – 71-90 г/л) та важкої (Нв < 70 г/л), що і слугувало критерієм включення до нашого дослідження.

Нами було проведено колоноскопічне дослідження всім 134 хворим. У 86 пацієнтів було діагностовано поліпи товстої кишки, серед яких було 37 (43,02%) жінок та 49 (59,98%) чоловіків, середній вік склав 58,47±0,43 років. Критерієм виключення були: поліпоз (більше п’яти поліпів), коліт, рак ободової кишки, операція резекція ободової кишки в анамнезі, незадовільна підготовка до колоноскопії, неповна колоноскопія.

Показання і протипоказання до поліпектомія визначалися з урахуванням загального стану хворих, супутніх захворювань, макро- і мікроскопічної характеристики поліпів. Ендоскопічну ексцизію поліпів товстої кишки виконували у хворих із загальним задовільним станом та при наявності дрібних поліпів до 2,0 см в діаметрі і шириною ніжки до 1см.

Протипоказаннями до ендоскопічної поліпектомії, крім загально прийнятих для будь-якої колоноскопії, вважалися геморагічні діатези, портальна гіпертензія, важкі форми серцево-судинної недостатності і цукровий діабет.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

У 45 (52,3%) хворих було виконано ендоскопічна лазерна поліпектомія, а 41 (47,7%) пацієнту проведена електроексцизія з використанням біполярного коагулятора.

Видалення поліпів виконували за допомогою колоноскопу «Pentax FC 29». В якості джерела лазерного випроміню вання використовували напівпровідниковий високоенергетичний лазер «Ліка-хірург М» вітчизняного виробництва, з довжиною хвилі 940 Нм. Вихідна потужність лазерного випромінювання на кінці світловода при проведенні фотокоагуляції поліпів коливалася від 5,5 до 7 Вт, експозиція склала 2-3 сек. на один контакт.

Електроексцизію проводили біполярним коагулятором фірми «ERBE» «ERBOTOM FR 2» (частота – 575 кГц, сила струму – до 10 А, потужність – 60-90 Вт). Всі оперативні втручання виконані в амбулаторних умовах. Висічення великого числа поліпів за одну ендоскопічну процедуру значно збільшувало тривалість операції, що істотно позначалося на самопочутті хворих, тому виконували висічення не більше 3 поліпів одночасно.

Серед виявлених нами аденоматозних поліпів найбільш часто зустрічалися тубулярні поліпи – у 83,72% випадків, тубуло-вільозні у 11,63% випадків, а вільозні – лише у 4,65% випадків (рис. 1).

Найбільш часта локалізація аденоматозних поліпів відмічена у сигмоподібній кишці і склала 70,93% випадків, тоді як у висхідному відділі – 3,49%, у поперечно-ободовому відділі – 8,14% , у низхідному відділі – 13,95% та у прямій кишці – 3,49% випадків (рис. 2).

Після видалення поліпів товстої кишки ми проводили контрольне обстеження через один, два та три тижні. Через 1 тиждень відмічали загоєння дефектів слизової оболонки у 68,60% випадків, на другий тиждень – у 89,53%, а через 3 тиждні – 100%. Ці спостереження свідчать про швидку епітелізацію коагуляційних дефектів, хворі можуть вести активний спосіб життя вже через тиждень після операції.

При проведенні порівняльного аналізу швидкості загоєння післяопераційних дефектів як наслідок видалення поліпів різними методами ми дійшли висновку, що суттєвої різниці між методами поліпектомії не виявлено. Але звертає увагу той факт, що після видалення поліпів на широкій основі методом лазерної поліпектомії загоєння рани наступає достовірно швидше (р≤0,05) у порівнянні з методом біполярної електроексцизії [2, 5, 6]. Так, серед 59 хворих, у яких заживлення післяопераційного дефекту відзначалось у перший тиждень, були поліпи на широкій основі у 23 (39,0%) пацієнтів. Із них лазерну поліпектомію було проведено у 18 (30,5%) хворих. Високоенергетичне лазерне випромінювання повністю поглинається водою, а біологічні тканини на 90% складаються з води, тому є логічним об’єктом до застосування. При дії високоенергетичного лазера на тканини знижується ексудативна фаза запалення, зменшується лейкоцитарна інфільтрація уражених тканин, відсутні порушення мікроциркуляції надмірним термічним навантаженням та відбувається стабілізація репаративних процесів ранової поверхні. Ще одною перевагою лазерного випромінювання є стерилізація рани. На межі взаємодії лазера і тканин утворюється коагуляційна плівка, яка поряд із гемостазом слугує бар’єром для інвазії мікроорганізмів [5, 6].

Післяопераційні ускладнення спостерігалися у двох пацієнтів (2,3%) – незначна кровотеча з ложа видаленого поліпа, яку було зупинено повторною лазерною коагуляцією і контактні опіки слизової оболонки товстої кишки. Болі в животі, обумовлені введенням надмірної кількості повітря в процесі виконання ендоскопічної операції, спостерігалися у 4 (4,65%) хворих.

При контрольних колоноскопіях, через 6 місяців, рецидив захворювання діагностовано у 4,65% пацієнтів. Рецидиви виникли у пацієнтів як після лазерної коагуляції так і після електроексцизії, що пов’язано з технічними труднощами при виконанні ендоскопічної операції із-за форми поліпів.

ВИСНОВКИ

Поліпектомія при фіброколоноскопії є ефективним методом діагностики і лікування доброякісних новоутворів товстої кишки в амбулаторних умовах, що значно розширює можливості амбулаторного етапу у профілактиці раку товстої кишки.

При видалення поліпів на широкій основі перевагу слід надавати методу лазерної коагуляції тому що, за рахунок мінімального перифокального термічного навантаження, адекватного гемостазу, без порушення мікроциркуляції, зменшення кількості мікроорганізмів та стабілізації репаративних процесів, загоєння рани наступає швидше у порівнянні з методом біполярної електроексцизії.

Література

1. Chalyik Yu. V., Uryadov C. E. Rubtsov V. S. Endoskopicheskoe udalenie polipov tolstoy kishki na dogospitalnom etape [Endoscopic removal of polyps of the colon at the prehospital stage]. Fundamentalnyie issledovaniya. 2012. 2:381–385.

2. Zaikin S.I., Pervov E.A., Frolov P.A. Videokolonoskopiya v diagnostike i lechenii adenom tolstoy kishki [Videocolonoscopy in the diagnosis and treatment of adenomas of the colon]. Ros. zhurn. gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii. 2008.5:57.

3. Ferlitsch M., Reinhart K., Pramhas S., Wiener C., Gal O., Bannert C., et al. Sex-specific prevalence of adenomas, advanced adenomas, and colorectal cancer in individuals undergoing screening colonoscopy. JAMA. Sep 28 2011. 306(12):1352–1360.

4. Levine J., Ahnen D. Clinical practice. Adenomatous polyps of the colon. Engl. J. Med. 2006. 355, 24:2551–2558.

5. Bugajski M., Kaminski M. Colonoscopy quality indicators: from individual performance to institutional policy. Endoscopy. 2015.47,8: 667–668.

6. Middleton P. F., Sutherland L. M., Middleton P. F., Maddern G. J. Transanal endoscopic microsurgery: a systematic review. Dis. Colon Rectum. 2005.48,2:270–284.

Дана робота виконана в рамках НДР «Моніторинг поєднаної травми в умовах хронічного йододефіциту» ДБ 5А-2015 0115U003305

АДРЕСА ДЛЯ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Степан Філіп

пл. Народна, 3, 88000, Ужгород, Україна

тел: +380505883320

e-mail: Filip.uz@i.ua

Надіслано: 20.02.2018

Затверджено: 10.04.2018

Рис. 1. Розподіл поліпів за типом

Рис. 2. Локалізація поліпів