RATIONAL NUTRITION AS A PREREQUISITE FOR ELIMINATING THE RISK OF OVERWEIGHT: PUBLIC OPINION AND PRACTICE

Наталія О. Рингач1, Марина Б. Щербиніна2, Тетяна М. Шевченко2, Вікторія М. Гладун2, Володимир І. Саричев2

1 Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Київ, Україна

2 Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, Україна

Natalia O. Ryngach1, Marina B. Scherbinina2, Tatiana M. Shevchenko2,Victoria M. Gladun2, Volodymyr I. Sarychev2

1 Institute of Demography and Social Studies M.V. Ptuhy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv Ukraine

2 Oles Honchar Dniprovsky National University, Dnipro, Ukraine

Резюме

Вступ: проаналізовано поінформованість населення працездатного віку щодо принципів здорового способу життя та факторів ризику захворювань.

Мета:виявити й охарактеризувати рівень обізнаності населення працездатного віку щодо суті здорового способу життя та факторів ризику (з фокусуванням на нераціональному харчуванні та його наслідках).

Матеріали і методи: у соціологічному дослідженні (2017) на замовлення Дніпропетровської обласної державної адміністрації використано методи глибинних (N20) та особистих формалізованих інтерв’ю (N2000) за спеціально розробленими методологією якісного і кількісного етапів дослідження та інструментарієм збору даних.

Результати: у своєму розумінні здорового способу життя 71% опитаних поділяли думку про обов’язковість здорового харчування, що відповідає потребам конкретної людини. При досить повній поінформованості в цілому, спостерігається поширення нездорової практики вживання напоїв з високим вмістом цукру (26,7% опитаних), «вуличної їжі» (16%) та відвідування закладів швидкого харчування (10,7%).

Доведено, що раціоналізації харчування на первинному рівні приділяється недостатньо уваги: лише 12,7% респондентів отримували впродовж останніх 12 місяців від сімейного/дільничного лікаря або медичної сестри поради щодо зміни харчування. При цьому, менше чверті рекомендацій були конкретизовані, решта стосувались лише здорового харчування взагалі. Тому, в середньому один з трьох опитаних повідомив про дотримання висунутих порад. Показово, що понад 40% респондентів вважають суттєвою перешкодою для виконання рекомендацій високу вартість «здорових» продуктів.

Висновки: Обізнаність населення Дніпропетровської області щодо небезпеки нераціонального харчування оцінено як недостатню. Є відчутна потреба підвищення підготовки медичних працівників сімейної медицини та поєднання їх діяльності з інформаційно-просвітницькою роботою серед населення з мінімізації цього фактору ризику, розробки мотивації до здорового вибору в практиці харчування, а також використання соціологічних досліджень як підґрунтя для заходів з підвищення медичної грамотності населення.

Abstract

Introduction: The awareness of the working-age population regarding the principles of a healthy lifestyle and risk factors of diseases is analyzed.

Aim: To identify and characterize the level of awareness of the working-age population regarding the essence of a healthy lifestyle and risk factors (with a focus on irrational nutrition and its consequences).

Materials and methods: In the sociological study (2017), on request of Dnipropetrovsk regional state administration, methods of deep (N20) and personalized formal interviews (N2000) were used according to a specially developed methodology of qualitative and quantitative research stages and data collection tools.

Results: In their understanding of a healthy lifestyle, 71% of the respondents shared the idea of a mandatory nutrition that meets the needs of a particular person. With a fairly complete awareness as a whole, there is a spread of unhealthy drinking practices with high sugar content (26.7% of respondents), street food (16%), and visiting fast food establishments (10.7%).

It has been shown that the rationalization of nutrition at the primary level is underestimated: only 12.7% of the respondents received advice from their family / district doctor or nurse over the past 12 months about the change in nutrition. At the same time, less than a quarter of the recommendations were specified, the rest concerned only healthy eating at all. Therefore, on average, one in three respondents reported adherence to the advised advice. Significantly, more than 40% of respondents consider a significant obstacle to implementing the recommendations of the high cost of “healthy” products.

Conclusions: Awareness of the population of Dnipropetrovsk region about the danger of inappropriate nutrition is estimated as insufficient. There is a clear need to increase the training of family medicine, medical staff and combine their activities with information and education work among the population to minimize this risk factor, develop motivation to healthy choices in nutrition practices, and use of sociological research as a basis for measures to improve the medical literacy of the population

Wiad Lek 2018, 71, 3 cz. I

ВСТУП

Національною доповіддю «Цілі сталого розвитку: Україна» визначено завдання та базові показники для досягнення адаптованих 17 глобальних Цілей сталого розвитку (ЦСР). Одним із завдань Цілі 3. «Міцне здоров’я і благополуччя» виступає завдання 3.4. стосовно зниження передчасної смертності від неінфекційних захворювань (НІЗ) [1], реалізацію якого неможливо уявити без мінімізації або усунення дії основних чинників ризику. Вплив на зміни у раціоні харчування та харчовій поведінці людини істотно зменшує ризик виникнення і розвитку, насамперед, не тільки серцево-судинних (ССЗ), але й низки інших неінфекційних захворювань (діабету і онкологічних хвороб�; а також хвороб опорно-рухової системи (зокрема, остеоартриту).

Останнім часом відбувається розширення кількості дієтарних чинників. Зокрема, у переліку факторів ризику на сайті IHME (Institute for Health Metrics and Evaluation) представлені такі характеристики нездорового харчування як раціон з низьким вмістом овочів, фруктів, бобових, цільних злаків, горіхів, насіння, молока, поліненасичених жирних кислот та високим – червоного м’яса, напоїв із значним вмістом цукру, переробленого м’яса, транс-жирів та солі, волокон, морепродуктів (омега-3 жирних кислот) та субоптимальний вміст кальцію).

За оцінкою в межах дослідження Глобального тягаря хвороб (Global Burden of Disease), виконаного фахівцями IHME, в Україні у 2016 р. частка асоційованих з всіма дієтарними чинниками смертей становила 39,6%, а пов’язаних з надмірною вагою – майже 15% всіх смертей. При цьому, оціночний індекс років життя, прожитих у нездоров’ї (years of life lived with disability, YLD) через дієтарні чинники коливався близько середнього показника – 571,3 на 100 тис. населення для чоловіків та 641,3 – для жінок, а через надмірну вагу – 656,8 та 1165,2 відповідно.

Двом третинам випадків передчасної смерті від НІЗ (в т. ч. і від ССЗ), можна запобігти завдяки первинній профілактиці, а ще третині – в результаті підвищення ефективності існуючих механізмів охорони здоров’я [2]. З огляду на це, не варто очікувати результативності певних стратегій сприяння здоров’ю тільки через підвищення поінформованості населення. Тому, важливий компонент в організації належної і адекватної конкретної ситуації (у країні чи її регіоні, або групі населення) щодо профілактичної діяльності з упорядкування заздалегідь визначеного рівня знань населення стосовно конкретних факторів ризику можливих захворювань, потрібно підсилювати продуктивною організаційною діяльністю.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою дослідження було оцінювання рівеня обізнаності населення працездатного віку Дніпропетровської області щодо принципів здорового способу життя та факторів ризику НІЗ (з акцентом на нераціональному харчуванні) за даними якісного та кількісного етапів соціологічного дослідження.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Дослідження рівня обізнаності населення щодо принципів дотримання здорового способу життя і профілактики ССЗ у цілому, а також обізнаності про основні фактори ризику проводилось у два етапи – у квітні та листопаді 2017 року. На якісному етапі відбувалося проведення глибинних інтерв’ю серед осіб, яким було діагностовано артеріальну гіпертензію (АГ), частина з них також мали інфаркт міокарда (ІМ) в анамнезі. Випадковий відбір респондентів здійснено серед відвідувачів спеціалізованих медичних закладів відповідно до наведених квот з рівномірним охопленням вікових груп від 40 до 60 років. 20 глибинних інтерв’ю проведено у п’яти локаціях: у містах Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград та у двох сільських районах.

На кількісному етапі методом “face-to-face” інтерв’ю опитано 2000 респондентів працездатного віку (від 18 до 60 років), з яких близько 80% проживало у містах, решта – жителі сільської місцевості. Частки жінок і чоловіків становили 67,1% та 32,9% відповідно. Частина респондентів, включених у вибірку (2/5 опитаних), мали конкретне серцево-судинне захворювання (поставлений протягом 12 попередніх місяців діагноз гіпертонічної хвороби/артеріальної гіпертензії).

Генеральна сукупність стратифікована шляхом виділення трьох страт (міські поселення, сільська місцевість та об’єднані територіальні громади), а обсяг вибірки розподілявся за стратами пропорційно чисельності населення в них. Аналіз сформованого масиву даних із системою статистичних ваг у форматі SPSS проведено з урахуванням достовірності основних показників.

Перед проведенням інтерв’ю було передбачено отримання згоди кожного респондента на участь в дослідженні.

РЕЗУЛЬТАТИ

Аналіз глибинних інтерв’ю показав, що у своєму уявленні здорового способу життя опитані, в першу чергу, поділяли загальноприйняту думку про недоречність шкідливих звичок, однак, у переліку його складових практично всі наголошували на важливості правильного харчування.

Однак, виявлене під час дослідження уявлення жителів області про здорове харчування виявилось неповним. У ході обговорення впливу нераціонального харчування в основному критикувалася жирна, смажена або копчена їжа. При цьому, лише одиниці говорили не лише про якісне, а й «вірно організоване» харчування.

Про такий чинник як обмеження споживання солі, згадують не дуже часто, ще рідше звертають увагу на певні мікроелементи. На надмірне вживання в минулому солодких газованих напоїв вказали декілька чоловіків (один повідомив про щоденне вживання «до інсульту!»), відзначивши скорочення їх обсягу останнім часом. Хоч такий випадок потрібно розцінювати як критичне відхилення від середніх показників і не враховувати його при формуванні статистичної бази дослідження, але у лікарській практиці такі явища не поодинокі, а тому потребують ґрунтовної профілактики.

Ще одним суттєвим загрозливим чинником виявилася погана звичка до регулярного відвідування закладів швидкого харчування та зловживання вуличною їжею, що є більш популярним серед чоловіків, особливо при ненормованому робочому дні. Жінки ж, зазвичай, висловлювали лише недовіру до її якості та безпечності.

Під час опитування виявилося достатньо поширене розуміння наслідків нездорового харчування та причин неприродного набору ваги. Показовим є факт перерахування респондентом досить значної кількості «порушень»: недоречний режим, надмірність раціону, висока калорійність їжі та невірний її розподіл впродовж дня, надлишок вуглеводнів та малорухливий спосіб життя.

Певні зміни на користь здорового раціону провокувало погіршення здоров’я респондентів і усвідомлення існуючих проблем, що відбилося у вигляді формування сталої думки на кшталт: «Після інсульту і їжу намагаюся купувати більш якісну». Хоч зазвичай найбільш вагомою перешкодою до правильного харчування називають брак коштів.

Деякі опитані зв’язували нерегулярність прийому їжі (а тим більше практику «цигарка або кава – замість сніданку») з підвищенням у себе артеріального тиску.

Кількісне дослідження дозволило отримати дані про обізнаність населення щодо принципів здорового способу життя, факторів ризику загалом та нераціонального харчування зокрема. У своєму розумінні здорового способу життя 71% респондентів впевнені у обов’язковості здорового харчування, яке відповідало б потребам конкретної людини.

Виявлено також досить високу (56,6%) обізнаність і про тісно пов’язаний з нераціональним харчуванням чинник ожиріння (надмірної ваги). Майже всі (97,1%) знають, що ожиріння чи надмірна вага впливає на наявне серцево-судинне захворювання, або на його можливе виникнення у майбутньому. Однак, лише 19% знали значення індексу маси тіла (ІМТ).

Дослідження виявило досить часте вживання респондентами солодких газованих напоїв, фруктових соків із пакетів (26,7%), звичку перекушувати «вуличною їжею» (16%) або у закладах швидкого харчування (10,7%).

Поширеність нездорового харчування виявилася вищою серед чоловіків, серед молодих людей до 30 років та городян (табл. І).

Мешканці Дніпропетровської області загалом мають вірне уявлення про чинники, які сприяють набору зайвої ваги, причому майже три чверті усвідомлюють небезпеку надмірної калорійності раціону (рис. 1).

При цьому, 40,4% знали, що швидке або нерегулярне споживання їжі, їжа поза домівкою, у випадкових місцях, надання переваги солодким газованим напоям та сокам з консервантами істотно підвищує ризик погладшати. Третина опитаних вважає, що йому потрібно було б схуднути, з них 69,5% робили спроби це здійснити, а 30% просто констатували ситуацію щодо наявності зайвих кілограмів. Причиною бездіяльності виступали передусім суб’єктивні чинники і надуманий брак вільного часу для фізичної активності (рис. 2).

Лише 12,7% повідомили, що отримували впродовж останніх 12 місяців від сімейного/дільничного лікаря або медичної сестри конкретні поради, які стосувалися змін харчування, найчастіше – щодо здорового харчування взагалі (76,5%), майже однаково часто – про обмеження калорійності в цілому та вживання цукру, солодощів і борошняних виробів зокрема. Відносно рідше отримували поради з обмеження споживання солі, збільшення у раціоні овочів і фруктів (рис. 3).

Лише один з трьох, отримавши поради (33,5%), всіх їх дотримувався, більшість прислухалась лише до окремих порад (рис. 4).

Понад 40% опитаних вважають перешкодою для виконання медичних рекомендацій високу вартість продуктів здорового харчування. Незадовільна якість і асортимент доступних продуктів виступали бар’єром для 26,9%, п’ятій частині бракувало часу на приготування здорової їжі (рис. 5).

ОБГОВОРЕННЯ

Аналізуючи відповіді щодо дотримання здорового раціону під час глибинних інтерв’ю, звертаємо увагу на повторення досить хиткої позиції, сформульованої під час обговорення необхідності дотримання здорового способу життя взагалі, коли переважно повідомляли про «намагання», тобто не перехід на більш якісну їжу, а лише спроба її придбання.

Найбільш частою перешкодою для правильного харчування називають брак коштів. Зауважимо, що майже 80% опитаних повідомили, що їхні доходи не перевищували 9 тис. грн./на місяць на сім’ю (з відносно вищим рівнем доходів серед городян). Найбільша частка (близько 37%) поінформували про дохід у межах 3001-6000 грн., ще чверть домогосподарств – про 6001-9000 грн. на місяць. Більша частина домогосподарств Дніпропетровської області оцінювала своє матеріальне становище як незадовільне, а 19,3% повідомили, що змушені навіть економити на харчуванні.

Проте, принципи здорового харчування можуть бути дотримані невеликим коштом навіть малозабезпеченими громадянами (низка корисних продуктів, таких як сезонні овочі, крупи є в країні недорогими, а відмова від напоїв та продуктів з високим вмістом цукру, навпаки, заощаджує сімейний бюджет). Тому зрозуміло, що жінки-господині (нагадаємо, у глибинному інтерв’ю брали участь жінки старше 40 р.) нехтували вуличною їжею не лише через гігієнічні або дієтичні мотиви, а, насамперед, через більш економну практику харчування вдома (або взятими з собою харчами поза домівкою).

Дехто, відповідаючи негативно на питання про звичку до фаст-фуду, тим не менш не їсть таку їжу не з переконання, а через занадто високу для них ціну, стверджуючи: «Люблю, але не можу собі позволить таку розкіш». Тобто, дуже ймовірно, що з покращенням матеріального становища вони з задоволенням приєднаються до групи тих, хто знаходиться у зоні ризику фаст-фуду.

Зазначимо, що висновок щодо вищої розповсюдженості практики нездорового харчування серед чоловіків і молодих людей до 30 років в Україні аналогічний отриманим в результаті дослідження поширеності факторів ризику НІЗ у Білорусі (STEPS 2016). Зокрема, білоруські чоловіки приймають їжу поза домівкою частіше, ніж жінки, а найчастіше так харчуються респонденти віком 18-29 років [3, c.71].

Також доведено, що населення мало обізнано про прості способи оцінювання ступеня надмірності ваги. При тому, що понад 90% опитаних обізнані про свої вагу і зріст (до речі, про зріст обізнані частіше, ніж про вагу!), частка тих, хто знав про значення ІМТ, що визначає ступінь надмірності ваги або ожиріння, не досягала п’ятої частини (19%). Стосовно ж відносно простого і такого, що не потребує знання формули і розрахунків, показника, як окружність талії, були поінформовані тільки 42,1%. Закономірно, що частіше за чоловіків цей параметр був відомий жінкам (52,7 проти 22,2%).

Показовою є невелика кількість людей, які змогли сказати, що відчували потребу у зменшенні надмірної ваги, і їм вдалося це зробити, так що на момент опитування ця проблема втратила актуальність (6,8%). З групи, що усвідомлювала, що їм варто схуднути, не всі робили спроби це здійснити, майже третина визнавала наявність проблеми небажаної надмірної ваги, не намагаючись щось зробити для її виправлення.

Серед іншого ремствували, що зменшити тягар надмірної ваги «не дозволяє здоров’я» (чотири особи). Декілька жінок говорили про вагітність і годування груддю, згадували навіть невдалий досвід схуднення з використанням капсул «Ліда» (які містили речовину амфетамінового ряду, особливо небезпечну при тривалому вживанні).

Інформація про отримання впродовж останніх 12 місяців від сімейного/дільничного лікаря або медичної сестри конкретних порад щодо змін харчування тільки менш ніж 13% опитаних викликає тривогу з огляду на те, що навіть якщо частина опитаних у поточному році не зверталася по ПМСД, принаймні частка осіб з наявним ССЗ (нагадаємо, у складі опитаних було 800 осіб з діагнозом гіпертонічна хвороба (АГ)!) мала б такі поради почути!

Серед іншого, крім найбільш стандартних рекомендацій (див. рис.4) окремої згадки заслуговує інформація респондента про пораду медпрацівника щодо харчування невеликими порціями для зменшення добової калорійності, та чотирьох осіб, яким було надано поради стосовно водного режиму.

Є досить істотна різниця між власним усвідомленням того, що «треба було б схуднути», і отриманням від фахівця поради щодо змін в харчуванні, яку, скоріш за все, спричинила ситуація, зумовлена станом здоров’я пацієнта, прогресуванням хвороби або наявністю ризиків виникнення небезпечних для його життя ускладнень тощо. Але значна частина опитаних цими рекомендаціями нехтує, ігноруючи потенційний ризик. Причинами такого вибору для значної частини є суб’єктивні: так, кожен третій зізнається у неспроможності відмовитися від приємної звички добре попоїсти. Досить часто причиною низької прихильності до виконання рекомендацій ставала неможливість відмовитись від конкретних нездорових продуктів. Серед них фігурували ковбаси і копченості, солодощі і борошняні вироби, соління, чіпси, газовані солодкі напої, енергетичні напої тощо.

А 5,3% респондентів з числа тих, хто отримав такі поради, вважали їх зайвими і дали категоричну відповідь «Мені це непотрібно!».

Відомо, що мінімізація факторів ризику неінфекційних захворювань більш успішна в разі комплексного консультування на первинному рівні, яке включає і питання змін на користь здорового харчування, і контроль ваги. Цьому заважає завантаженість лікарів і обмежений час на профілактику, брак знань (що говорити і як подавати інформацію), погане сприймання пацієнтами (їх невіра в ефективність таких змін та у власні сили), низька прихильність до виконання рекомендацій та несприятливе оточення і середовище.

ВИСНОВКИ

Опитування в рамках проекту “Поліпшення здоров’я на службі у людей” дозволило виявити й охарактеризувати обізнаність населення Дніпропетровської області працездатного віку щодо нераціонального харчування як досить вичерпну, але недостатньо повну. Майже всі (97,1%) знають, що ожиріння чи надмірна вага впливає як на наявне серцево-судинне захворювання, так і на його можливе виникнення у майбутньому, однак мало поінформовані про прості способи оцінювання ступеня надмірності ваги. При тому, що понад 90% обізнані про свої вагу і зріст, лише 19% знають значення індексу маси тіла (ІМТ) або формулу його розрахунку, про окружність талії поінформовані тільки 42,1%. Мешканці Дніпропетровської області загалом мають вірне уявлення щодо чинників, які сприяють набору зайвої ваги.

Кожен третій (31,2%) повідомив, що йому потрібно було б схуднути, однак дві третини з них робили спроби це здійснити, а 30% просто констатували ситуацію, не намагаючись щось зробити для її виправлення.

Заважають виконати отримані від фахівця поради щодо змін в харчуванні, на думку 40% опитаних, висока вартість продуктів здорового харчування, кожен третій зізнається у неспроможності відмовитися від звички добре поїсти; та незадовільна якість і асортимент доступних продуктів (26,7%).

Зважаючи, що великі можливості у царині змін в харчуванні локалізуються на рівні первинної допомоги, існує потреба у інноваційних комунікаційних стратегіях, поєднанні навчання медичних працівників загальної практики/сімейної медицини та інформаційно-просвітницької роботи серед населення та пошуку дієвих механізмів мотивації до здорового вибору.

ЛІТЕРАТУРА

1. Cili Stalogo Rozvitku: Ukrayina. Nacionalna dopovid. [Sustainable Development Goals: Ukraine. National report]. Kiyiv: Ministerstvo ekonomichnogo rozvitku i torgivli Ukrayini, PROON; 2017, 176 р.

2. Mendis S. Global atlas on cardiovascular disease prevention and control 2011. In: Mendis S., Puska P., Norrving B. Geneva: WHO library Cataloguing-in-Publication; 2013, 163 p.

3. Novik I. I., Pisarik V. M., Ivkova N. S. i dr. Rasprostranennost faktorov riska neinfekcionnyh zabolevanij v respublike belarus STEPS 2016 [Prevalence of noncommunicable disease risk factors in Republic of Belarus. STEPS 2016]. Minsk: Evropejskoe regionalnoe byuro VOZ; 2017, 247 р.

Соціологічне дослідження проводилось у 2017 році на замовлення Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

АДРЕСА ДЛЯ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Марина Б. Щербиніна

проспект Гагаріна, 72, 49000, Дніпро, Україна

тел: +380677804231

е-mail: scherbinina@ua.fm

Надіслано: 05.03.2018

Затверджено: 07.05.2018

Таблиця І. Розподіл окремих характеристик нездорового харчування залежно від статі, віку та місця проживання, %

Респондент

Стать

Вік

Місце проживання

Чоловіки

Жінки

До 30 років

30-49 років

Старше 50 років

Місто

Село

… часто п’є солодкі газовані напої, фруктові соки з пакетів

34,3

24,4

38,4

31,7

15,7

28,5

24,6

…часто їсть в закладах швидкого харчування

16,0

8,1

18,6

11,7

4,8

11,6

7,5

… має звичку перекушувати «вуличною їжею»

24,1

12,0

27,9

17,5

7,1

18,0

8,9

*Сума часток більше 100%, оскільки респондент міг обирати декілька варіантів відповіді

Рис. 1. Розподіл думок респондентів щодо чинників, що сприяють набору надмірної ваги, %*

*Сума часток більше 100%, оскільки респондент міг обирати декілька варіантів відповіді

Рис. 2. Розподіл думок респондентів щодо причин, які перешкоджають діям зі схуднення, %*

Рис. 3. Спектр порад, які стосувалися змін харчування, отриманих впродовж останніх 12 місяців від сімейного/дільничного лікаря або медичної сестри

Рис. 5. Перешкоди, які не дають дотримуватися порад медичних працівників щодо змін харчування, %

Рис. 4. Дотримання порад медпрацівників щодо змін харчування, %