FEATURES OF EXCHANGE OF CALCIUM SALIVA IN PATIENTS WITH GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE

Микола А. Бичков, Мар’яна М. Яхницька

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна

Mykola А. Bychkov, Maryana М. Yakhnitska

Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

РЕЗЮМЕ

Вступ: Патогенез гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) – актуальне питання сучасної гастроентерології. Є ряд наукових праць щодо змін якісного та кількісного складу слини, що запускає каскад біохімічних реакцій, наслідком яких є руйнування резистентності слизової оболонки стравоходу. Кальцій є макроелементом, що забезпечує нормальне функціонування клітин. Паратгормон ж регулює обмін кальцію в організмі.

Мета: Bивчити рівень кальцію слини у пацієнтів з ГЕРХ до та через 6 місяців після лікування, дослідити корелятивні зв’язки із концентрацією паратгормону.

Матеріали та методи: Проаналізовано зразки слини хворих на ГЕРХ до та після лікування. Вміст кальцію у слині визначали фотометричним методом. Для дослідження рівня паратгормону використовували тест Intact-PTH ELISA. Лікування проводилося препаратами пантопразолу в дозі 40 мг на добу. Нормальні значення рівня електролітів у слині людини встановлені на 10 практично здорових добровольцях.

Комп’ютерну обробку даних проводили за допомогою програми Microsoft Excel. Корелятивні зв’язки розраховувалися за методом Пірсона.

Результати: Проаналізовані 25 зразків слини: 15 пацієнтів з ГЕРХ та 10 здорових осіб. Концентрація паратгормону в плазмі крові відповідала нормальним значенням. Концентрація кальцію слини практично здорових осіб була 2,48±0,07 ммоль/л, у пацієнтів з ГЕРХ до лікування 1,92 ± 0,16 ммоль/л, після лікування 2,04 ± 0,07 ммоль/л. Коефіцієнт кореляції поміж рівнем кальцію слини у пацієнтів з ГЕРХ та концентрацією паратгормону плазми крові до лікування становив 0,21, після лікування 0,73.

Висновки: Концентрація кальцію статистично достовірно знижується у хворих з ГЕРХ на 22,5% та збільшується на 10% після проведеного лікування. Поміж концентрацією кальцію після лікування та рівнем паратгормону плазми крові є високий корелятивний зв’язок.

ABSTRACT

Introduction: The pathogenesis of gastroesophageal reflux disease (GERD) is a topical issue of modern gastroenterology. There are a number of scientific papers on changes in the qualitative and quantitative composition of saliva, which triggers a cascade of biochemical reactions, the consequence of which is the destruction of the resistance of the mucous membrane of the esophagus. Calcium is a macro element that provides the normal functioning of cells. Parathormone also regulates the metabolism of calcium in the body.

The aim: To study the level of calcium of saliva in patients with GERD before and after 6 months after treatment, to investigate the correlation with the concentration of parathyroid hormone.

Materials and methods: The samples of saliva of patients with GERD before and after treatment are analyzed. The content of calcium in saliva was determined by photometric method. To test the level of parathyroid hormone, the Intact-PTH ELISA test was used. The treatment was carried out with pantoprazole doses of 40 mg per day. Normal values of electrolyte levels in human saliva are set on 10 virtually healthy volunteers.

Data processing was carried out using Microsoft Excel. Correlations were calculated using the Pearson method.

Results: 25 samples of saliva have been analyzed: 15 patients with GERD and 10 healthy individuals. Concentration of parathormonone in plasma was consistent with normal values. The concentration of calcium saliva for practically healthy individuals was 2.48 ± 0.07 mmol / L, in patients with GERD before treatment 1.92 ± 0.16 mmol / L, after treatment 2.04 ± 0.07 mmol / L. The correlation coefficient between the level of calcium salivation in patients with GERD and the plasma parathyroid hormone concentration before treatment was 0.21, after treatment 0.73.

Conclusions: The concentration of calcium is statistically significantly reduced in patients with GERD by 22.5% and increased by 10% after treatment. There is a high correlation between the concentration of calcium after treatment and the level of plasma parathyroid hormone.

Wiad Lek 2018, 71, 3 cz. I

ВСТУП

Кальцій один з найважливіших мікроелементів у людському організмі. Основні фізіологічні процеси забезпечують специфічні Са2+-канали, через які іони кальцію проходять крізь мембрану в клітину за градієнтом концентрації і сприяють розвитку таких процесів: секреції нейромедіатора нервовими закінченнями нейронів у синапсах; генерації потенціалів дії у деяких збудливих структурах; спряженню процесів збудження і скорочення м’язових волокон; секреції деяких пептидних гормонів; секреції ферментів травними залозами; фосфатні солі кальцію входять до складу кісток скелета, зубів і забезпечують їхню міцність [1, 2, 3]. Регуляція рівня кальцію забезпечується гормонами прищитоподібних залоз. Паратгормон підвищує концентрацію кальцію у плазмі крові, дія паратгормону веде до підвищеного всмоктування кальцію в шлунково-кишковому каналі [4].

Патогенез гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) є мультифокальним процесом та характеризується дисбалансом захисних та агресивних механізмів. Захисна здатність слизової оболонки забезпечується 3 ланками: передепітеліальною (слинні залози, залози підслизової оболонки стравоходу, що виробляють муцин, немуцинові протеїни, бікарбонати, простагландин Е2, епідермальний фактор росту і забезпечують хімічний кліренс стравоходу); епітеліальною (клітинні оболонки, комплекс міжклітинних з’єднань, клітинний транспорт, внутріклітинні буферні системи, позаклітинний буфер, а також нормальна регенераторна здатність епітелію), постепітеліальний захист (реалізується за рахунок нормального кровотоку). Агресивним фактором виступає шлунковий сік та жовчні кислоти [5]. Доведено, що під впливом рефлюктанту першою реагує передепітеліальна ланка і проявляється зміною кількісного та якісного складу слини, відповідно порушується механізм хімічного кліренсу стравоходу [6]. Попередні дослідження показали, що концентрація кальцію у пацієнтів з ГЕРХ є нижчою на противагу практично здоровим особам [7]. Було розроблено швидкий діагностичний тест для виявлення ГЕРХ серед хворих ревматологічного профілю, який ґрунтується на визначенні концентрації кальцію у слині [8]. Його висока чутливість і специфічність дозволяє контролювати ефективність та тривалість фармакотерапії у тематичних пацієнтів.

МЕТА РОБОТИ

Мета роботи – вивчити рівень концентрації кальцію у пацієнтів з ГЕРХ до та через 6 місяців після лікування, встановити наявність корелятивних зв’язків із концентрацією паратгормону у плазмі крові.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Проаналізовано зразки слини 15 хворих на ГЕРХ до лікування та через 6 місяців після лікування. Для дослідження брали нестимульовану слину, зібрану через 30 хвилин після чищення зубів і ретельного ополіскування порожнини рота дистильованою водою. Для виключення патології зубів та ротової порожнини хворі були консультовані стоматологом.

Вміст кальцію у слині визначали фотометричним методом із арсеназо ІІІ. Тест Intact-PTH ELISA (Інтактний паратиреоїдний гормон ELISA) призначений для серологічного визначення інтактного паращитовидного гормону (iPTH).

Лікування проводилося 4-тижневим курсом препаратами пантопразолу в дозі 40 мг на добу.

Нормальні значення рівня електролітів у слині людини встановлені на 10 практично здорових добровольцях.

Комп’ютерну обробку даних проводили за допомогою програми Microsoft Excel. Корелятивні зв’язки розраховувалися за методом Пірсона.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Було обстежено 15 пацієнтів із ГЕРХ, серед них 9 чоловіків та 6 жінок. У 95 % пацієнтів печія була частіше 4 разів на тиждень, нудота була у половини обстежених. При об’єктивному огляді у 1/3 пацієнтів при глибокій пальпації живота спостерігалася чутливість в епігастральній ділянці. У всіх пацієнтів у процесі виконання ультразвукового обстеження органів черевної порожнини були наявні ознаки холестазу.

Дані щодо змін концентрації кальцію слини у пацієнтів з ГЕРХ до та після лікування наведені у таблиці І.

Таким чином, у пацієнтів з ГЕРХ концентрація кальцію слини нижча на 22,5% відносно практично здорових осіб. Коефіцієнт кореляції між концентрацією кальцію слини та рівнем паратгормону плазми крові до лікування становив 0,21. Для підвищення діагностичної цінності даного методу було проведено аналіз зразків слини через 6 місяців після закінчення 4-тижневого курсу лікування. Встановлено, що концентрація кальцію зросла на 10% порівняно з вихідним значенням. Наявність корелятивних зв’язків поміж концентрацією кальцію слини та паратгормоном плазми крові після лікування представлено на рисунку 1.

Отже, як видно з рисунку 1, поміж концентрацією кальцію слини та рівнем паратгормону плазми крові коефіцієнт кореляції становив 0,73.

Таким чином, доведено статистично достовірні коливання рівнів іонізованого кальцію до та після лікування. Проте для більш достовірних даних потрібно збільшити кількість осіб в обох групах.

Таким чином, визначення концентрації кальцію слини у пацієнтів з ГЕРХ може бути важливим скринінговим методом ранньої діагностики. Ймовірно існують корелятивні зв’язки між рівнем кальцію слини до лікування та концентрацією паратгормому, але розміри нашої вибірки на даному етапі дослідження не дозволяють її підтвердити, що залишає перспективу подальших досліджень зі встановлення рівня кальцію у слині, за якого можемо говорити про розвиток ГЕРХ та оцінювати ефективність фармакотерапії.

ВИСНОВКИ

Концентрація кальцію статистично достовірно знижується у пацієнтів з ГЕРХ на 22,5% та збільшується на 10% після проведеного лікування. Поміж концентрацією кальцію після лікування та рівнем паратгормону плазми крові є високий корелятивний зв’язок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Barone V, Randazzo D, Del Re V, Sorrentino V, Rossi D. Organization of junctional sarcoplasmic reticulum proteins in skeletal muscle fibers. Journal Muscle Res Cell Motil. 2015; 36(6):501-515.

2. Treves S, Jungbluth H, Voermans N, Muntoni F, Zorzato F. Ca2+ handling abnormalities in early-onset muscle diseases: Novel concepts and perspectives. Semin Cell Dev Biology. 2017; 64:201-212.

3. Blaine J, Chonchol M, Levi M. Renal control of calcium, phosphate, and magnesium homeostasis. Clinical Journal Nephrology. 2015;10(7):1257-1272.

4. Erickson L, Mete O. Immunohistochemistry in Diagnostic Parathyroid Pathology. Endocr Pathol. 2018. [Internet]; [сited 2018 Apr 7]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29626276

5. Dorofeev AYe, Afanas’ev MV, Rassohina OA, Sibilev OV. Nekotorye mehanizmy jezofagoprotekcii u bol’nyh gastrojezofageal’noj refljuksnoj bolezn’ju i ih korrekcija [Some mechanisms of esophagoprotection in patients with gastroesophageal reflux disease and their correction]. Suchasna gastroenterologіja. 2011; 1: 78-83. (in Russian).

6. Kamenir VM. Dynamika rivnia stabil’nykh metabolitiv oksydu azotu i melatoninu u patsiientiv z hastroezofahal’noiu refliuksnoiu khvoroboiu u poiednanni z khronichnym obstruktyvnym zakhvoriuvanniam lehen’ na tli likuvannia melatoninom [Dynamics of the level of stable metabolites of nitric oxide and melatonin in patients with gastroesophageal reflux disease in combination with chronic obstructive pulmonary disease on the background of treatment with melatonin]. Suchasna hastroenterolohiia. 2010; 4: 61-66. (in Ukrainian).

7. Bychkov MA, Yakhnyts’ka MM. Osoblyvosti elektrolitnoho obminu u slyni khvorykh na hastroezofaheal’nu refliuksnu khvorobu [Features of electrolyte exchange in the saliva of patients with gastroesophageal reflux disease]. Zbirnyk naukovykh prats’ spivrobitnykiv NMAPO im. PL. Shupyka. 2016; 25: 40-45. (in Ukrainian).

8. Bychkov MA, Bychkov YuA, Bychkova SV. Tsinnist’ neinvazyvnykh metodiv diahnostyky hastroezofaheal’noi refliuksnoi khvoroby [The value of non-invasive diagnostic methods for gastroesophageal reflux disease]. Ukrains’kyi medychnyi chasopys. 2013; 5(97): 124-126. (in Ukrainian).

Дана робота є фрагментом НДР: «Патологія дихальної, серцево-судинної та травної систем у хворих з цукровим діабетом та ожирінням: особливості патогенезу, діагностики та лікування».

АДРЕСА ДЛЯ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Мар’яна М. Яхницька

вул. Веселкова, 4, 81076, с. Страдч,

Яворівський район, Львівська область, Україна

тел: +380976468414

e-mail: kmarjana@i.uа

Надіслано: 10.03.2018

Заверджено: 15.05.2018

Рисунок 1. Коефіцієнт кореляції рівня кальцію слини у пацієнтів з ГЕРХ після лікування
з концентрацією паратгормону плазми крові

Таблиця I. Концентрація кальцію у слині хворих на ГЕРХ до та після лікування

Показник

Контрольна група (n=10)

Пацієнти з ГЕРХ

До лікування (n=15)

Після лікування (n=15)

Кальцій, ммоль/л

2,48±0,07

1,92 ± 0,16*

2,04 ± 0,07*

*Примітка: р<0,05