FEATURES OF PREVENTION ACUTE CARDIOVASCULAR COMPLICATIONS IN THE PATIENTS WITH MULTIFOCAL ATHEROSCLEROSIS

O. A. Gutsalenko1, Y. A. Kostrikova1, V. V. Tomenko2, L. M. Salo2, E. V. Manojlo2

1Higher State Educational Establishment of Ukraine “Ukrainian Medical Stomatological Academy”, Poltava, Ukraine

2City Hospital 5, Poltava, Ukraine

Іntroduction: The problem of multifocal atherosclerosis (combined atherosclerotic lesion of the carotid and coronary arteries) is currently extremely actual. Patients with multifocal atherosclerosis (MFA) are at a very high risk of cardiovascular complications development. Such dangerous complications of MFA as myocardial infarction (MI) and cerebral stroke, account for almost 70% of all deaths in the world. The results of the international multicenter REACH register showed an almost triple increase in the risk of MI, stroke or death in patients with MFA. It is well known that a stroke is easier to prevent than to achieve full recovery of lost functions, and even more so of complete cure of the patient. Encouraging is the fact that 80% of premature myocardial infarction and strokes can be prevented, which predetermines necessity of their pathogenetically grounded prevention.

The aim: to substantiate the feasibility of prescriptive carotid arteries (CA) screening ultrasound examination with the purpose of timely diagnosis of atherosclerosis and prevention of acute vascular accidents development.

Materials and methods: We examined 38 patients with arterial hypertension and concomitant IHD and cerebrovascular diseases aged 40 to 75 years who were on treatment in the neurological department of the 5th city clinical hospital. The presence of carotid atherosclerosis was determined using the CA duplex scanning (DS) method with measurement of the “intima-media” complex and with an assessment of the atherosclerotic plaques presence in the CA.

Results: According to the DS CA, carotid atherosclerosis was detected in 36 patients (94.7% of cases). Asymptomatic stenosis of CA was noted in 34 examined patients. It is noted that the development of asymptomatic carotid stenosis in men begins after 40 years, and in women – after 50 years, and often even earlier. Therefore, early diagnosis and timely correction of combined atherosclerotic lesions as a basis for secondary prevention of MFA and acute ischemic vascular complications is very important.

Conclusions: MFA is a pathology with a potentially significant risk of death, which causes timely early diagnosis. Therefore, carrying out prescriptive screening DS CA (in men after 40 years, and in women after 50 years) will allow early detection of atherosclerotic lesions of the CA at the preclinical stage or precursors of the disease in people who consider themselves healthy, which gives reason to intervene during the disease in early its stages or before the acute clinical manifestation of atherosclerosis.

Key words: multifocal atherosclerosis, asymptomatic carotid stenosis, prevention of acute cardiovascular complications.

DAILY MONITORING OF ARTERIAL PRESSURE AS A METHOD OF EARLY DIAGNOSIS OF ARTERIAL HYPERTENSION IN YOUNG PATIENTS

Tetiana A. Ivanytska, Yurii H. Burmak, Yevhenii Y. Petrov, Svitlana I. Treumova, Ihor V. Ivanytskyi

Higher State Educational Establishment of Ukraine “Ukrainian Medical Stomatological Academy”, Poltava, Ukraine

Introduction: Arterial hypertension (AH) is a major risk factor for cardiovascular morbidity and mortality in the world. The morbidity on the arterial hypertension has the tendency to the increaseduring the last years. European society of hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring, define that hypertension is diagnosed when a 24-h ABP > 130/80 mmHg, awake ABP > 135/85 mmHg and/or sleep ABP > 120/70 mmHg. Home blood pressure monitoring is a good method for assessing long-term variability in blood pressure. Recent studies showed that twenty-four-hour ambulatory BP monitoring (ABPM) is more accurate than office BP measurements in predicting cardiovascular morbidity and mortality 

The aim of our study was to determine the possibility of daily monitoring of blood pressure in ambulatory patients of young age (25 to 30 years) who had elevation of blood pressure AH 135-140/90-95 mm Hg in clinic.

Materials and methods: We examined 63 patients from an average age of 24.3 ± 4.3 years, 41 patients were male, 22 female. The BP reception were 134.5 ± 4.7 mm Hg. for systolic and 93.2 ± 2.2 for diastolic blood pressure.

Results: After 24 hours of monitoring, it was found that 34 (53.9%) patients had a time index of 31.5 ± 2.4, of which 11 (17.5%) belonged to the category of non dippers. Night-picker included 9 (14,3%), the category Dipper included 6 (9,5%),the category Over-dipper included 8 (12,6%) patients.

Conclusions: Thus, it can be concluded that daily monitoring of blood pressure is a highly sensitive method that allows diagnosing arterial hypertension in young patients in the early stages. It should be noted that the majority of patients with arterial hypertension had pathological daily profiles, which indicates an unfavorable prognosis and it needs for more careful management of such patients. It seems that we should change our traditional practice to diagnose and manage BP according to office measurements and more broadly use 24-h ABPM, particularly in young patients, to optimize BP control.

Key words: arterial hypertension, 24-hour blood pressure monitoring, young age.

FEATURES OF EPIDEMIC PROCESS OF HEPATITIS A IN THE WESTERN REGION OF UKRAINE AND ITS CONNECTION WITH ACCUMULATION OF DOMESTIC PLASTIC WASTE IN THE ENVIRONMENT

Olha C. Malyshevska, Mychailo I. Mizyuk, Iryna A. Myshchenko, Anatoliy V. Kolganov, Mykola P. Pogorily,
Iryna T. Tokar

Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

Introduction: According to WHO data, about 1.4 million cases of hepatitis A are registered in the world every year. Ukraine belongs to the regions with an average rate of diseases, but in some areas, it ranges from 9 to 210 cases per 100,000 of people with an annual increase of adults in its structure.

The aim: To study the epidemiological features of hepatitis A in western Ukraine (the level, structure and dynamics of disease) and the factors influencing the level of disease in order to improve preventive and anti-epidemic measures.

Materials and methods:  Statistical data about morbidity in the western region of Ukraine (reporting form number 2 and number 40) for the period 1991-2016 were processed using epidemiological, sanitary and statistical, serological methods.

Results: in western Ukraine Hepatitis A is an endemic pathology that exceeds the average incidence in the country. In the peak years, the number of reported cases was from 300 to 500 per 100,000 of people (in 1991 – 488.30 cases per 100,000 people) with a significant prevalence of children (in 4 – 8 times). Decline in morbidity began in the 2000s (in 2000 – 126.6 cases per 100,000 people; in 2014 – 2.12 per 100,000; 2016 – 5.53 per 100,000 people) with an increase of the adult population in the structure (reaching a mean of 73.5% in 2014-2016) and rural population (figure exceeded the national average indexes in 16.8 times in 2014 and in 10.5 times in 2016). The greatest number of positive samples of hepatitis A pathogens was detected within 2014 – 2016. This was due to the poor technologies of drinking water and wastewater treatment which led to an accumulation of enterovirus infection and contamination of water usage places. One of the reasons was accumulation synthetic polymer packages in a drainage system. In Ukraine, there is still no moratorium for production, distribution etc. of PET package.

Conclusions: The incidence of hepatitis A in western Ukraine is characterized by uneven distribution, due to the lack of barrier function of municipal wastewater treatment plants and sewerage networks. Basic preventive measures should include technical and technological renewal of water supply, drainage, sanitation territory; ‘street’ trade prohibition, mass immunization of the risk groups; sanitary control; the moratorium on production, use, import and distribution of plastic bags at the state level.

Key words: hepatitis A, morbidity, PET waste, prevention

Можливість запозичення ідей системи охорони здоров’я Великобританії у процесі реформування системи охорони здоров’я в Україні

Надія С. Василевська

Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

Вступ: Сфера охорони здоров’я в Україні функціонує за принципами, що залишились нам у спадщину від бувшого Радянського Союзу. Централізована система фінансування, розгалужена система закладів охорони здоров’я без належного рівня устаткування, та залежність від територіального проживання хворого являються основними недоліками системи Семашко. Розвиток ринкової економіки та зміни в політичному житті країни стали підґрунтям правових та організаційних змін в системі охорони здоров’я. Аналізуючи досвід в управлінні сферою охорони здоров’я інших країн, Україна намагається створити власну концепцію розвитку сфери медичних послух, що бере за основу приклади систем охорони здоров’я інших країн, зокрема Великобританії.

Мета: Аналіз основних позитивних рис та недоліків в організації медичної допомоги Великобританії та можливість її запровадження у процесі реформування системи охорони здоровя в Україні.

Результати: Система охорони здоров’я Великобританії (система Беверджи) фінансується переважно з бюджетних джерел (за рахунок оподаткування) та доповнюється добровільним страхуванням в приватних страхових компаніях, що дає право вибору як фахівця, так і лікувальної установи. Незалежність лікарів загальної практики від державних органів охорони здоров’я (працюють за умовами індивідуальних контрактів) створює умови для вільного розвитку сфери медичних послуг від політичних зрушень. Важливим стало створення Національної служби охорони здоров’я – основного замовника медичних послуг та розпорядника бюджетних коштів. До недоліків національної моделі відносять: – затримки в наданні первинної медичної допомоги (живі черги); – схильність до монополізму; – зниження якості медичних послуг.

Висновки: Аналізуючи досвід інших країн, реформування охорони здоров’я в Україні має враховувати деякі особливості, а саме: – перехід від бюджетного фінансування закладів охорони здоров’я до фінансування медичних послуг; – поєднання бюджетного фінансування медичних установ з розвитком страхової медицини та платних послуг населенню; – посилення самостійності закладів (автономізації); – встановлення прямої залежності оплати праці, соціального розвитку, матеріального стимулювання від кінцевих результатів діяльності медичних закладів, якості медичних послуг, ефективності праці; – використання різних форм господарювання, включаючи орендні відносини, індивідуальну трудову діяльність, гнучку систему оплати праці.

Ключові слова: система охорони здоров’я, реформа, медична послуга

ОЦІНКА ВПЛИВУ ДЕМОГРАФІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ШИГЕЛЬОЗ

Світлана І. Доан1, Ніна Г. Малиш2, Микола Д. Чемич2

1Київський медичний університет, Київ, Україна

2Сумський державний університет, Суми, Україна

Вступ: Діюча в Україні, система епідеміологічного нагляду за гострими кишковими інфекціями, обмежується реєстрацією випадків захворювання, бактеріологічними дослідженнями матеріалу від хворих і об’єктів довкілля. Водночас, передепідемічна діагностика діарейних інфекцій не розроблена, не досліджується вплив природних і соціальних факторів на ці хвороби.

Мета: Встановити силу впливу демографічних факторів на динаміку захворюваності на шигельоз у Сумській області та визначити параметри побудови економетричної моделі.

Матеріали та методи: Застосовуючи аналітичні прийоми епідеміологічного методу дослідження, проаналізовані звітні матеріали ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України» та дані Головного управління статистики у Сумській області за 2001-2016 рр. Пошук параметрів взаємозв’язку здійснювався за допомогою програми Statistica 6.

Результати: Встановлено, що у 2003-2016 рр. у Сумській області захворюваність на шигельоз знизилася з 13,9 на 100 тис. нас. до 1,5, чисельність населення зменшилася з 1279,9 тис. осіб до 1113,3, щільність населення з 53,7 осіб на 1 км2 до 46,7, показники природного руху змінилися з (-11,4 %) до (-8,9 %), показники міграційного руху з (-3,8 % ) до (1,04 %).

Завдання оцінки впливу демографічних факторів (чисельність населення, щільність населення, природний і міграційний рух) на показники захворюваності на шигельоз вирішували послідовно. Нами була встановлена наявність сильного зв’язку між рівнем захворюваності на шигельоз та усіма демографічними факторами, оскільки значення парних коефіцієнтів кореляції становило більше 0,7 од. за абсолютним значенням. Між рівнем захворюваності на шигельоз та чисельністю і щільністю населення прослідковувався прямий зв’язок, у той час як в розрізі показників природного та міграційного руху населення – обернений зв’язок. Тобто, збільшення чисельності населення та його концентрації на одній території обумовлює зростання поширення шигельозу, у разі від’їзду населення в результаті, міграції або природного руху, захворювання зменшує темп свого розповсюдження.

Перевіряючи досліджувані показники на мультиколінеарність, було встановлено, що декілька демографічних показників мали майже однакову або дуже подібну тенденцію, що підтверджувалося значеннями парних коефіцієнтів кореляції між ними на рівні від 0,81 до 0,99. Коефіцієнт множинної кореляції складав 0,91 од., що свідчило про тісний зв’язок між результативним показником (рівень захворюваності на шигельоз) та демографічними показниками. За допомогою параметрів рівняння регресії, коефіцієнтів частинної кореляції було встановлено, що найбільший вплив на рівень захворюваності на шигельоз мали три показники – чисельність населення, щільність населення, природний рух населення.

Висновки: Економетричну модель залежності показників захворюваності на шигельоз від демографічних факторів, необхідно будувати враховуючи: чисельність населення, щільність населення, природний рух населення.

Ключові слова: рівень захворюваності населення, природний рух.

АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ІНВАЛІДНОСТІ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЯК ПРОБЛЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Світлана С. Касинець, Дмитро В. Паламарчук, Анатолій В. Костріков

Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», Полтава, Україна

Вступ: Інвалідність як соціальне явище притаманна кожній державі. На сьогодні рівень інвалідизації жителів планети сягає понад мільярд осіб (15%). В Україні чисельність осіб з інвалідністю становить 6,1%. В Полтавській області приблизно 80 000 населення мають статус інвалідів, що складає 5,5%. Ці дані красномовно свідчать про гостроту та поширеність проблеми інвалідності.

Мета: вивчити та проаналізувати стан інвалідності в Полтавській області з позиції необхідності профілактики інвалідності та забезпечення реабілітації в умовах системи громадського здоров’я.

Матеріали і методи: дані статистичної звітності за період 2012–2017 років Полтавської області. У ході дослідження використано статистичний метод.

Результати: впродовж 2012-2014 рр. в структурі первинної інвалідності в області перше місце займали хвороби системи кровообігу (відповідно у 2012 р. – 11,4 випадків на 10 тис. працездатного населення, 2013 р. – 11,0, 2014 р. – 10,6). На другому місці – онкологічні захворювання (у 2012р. – 10,4, 2013р. – 10,1, 2014 р. – 10,2), на третьому місці – хвороби опорно-рухового апарату (у 2012р. – 9,6, 2013р. – 10,1, 2014 р. – 9,9). В 2015 р. та 2017 р. перше місце займали онкологічні захворювання (10,2 та 10,1 відповідно), друге – хвороби системи кровообігу (10,0 та 9,8 відповідно). Впродовж 2012-2017 рр. спостерігається позитивна тенденція до зниження питомої ваги інвалідності населення внаслідок хвороб системи кровообігу, особливо з початку 2016 року, коли Полтавська область була включена в пілотний проект «Реперфузійна мережа в дії».

Висновки: Ситуація з інвалідністю в Полтавській області свідчить про необхідність розвитку профілактичної медицини та формування мотивації населення до збереження та зміцнення здоров’я. Крім того, факторна детермінація основних причин інвалідності зумовлює доцільність формування основних напрямків та програм зі зниження інвалідності. Це, насамперед, подальший розвиток інтервенційної кардіології, пропаганда здорового способу життя лікарями первинної ланки, як можливість запобігти розвитку онкологічних та серцево-судинних захворювань. У вирішенні питань профілактики інвалідності та реабілітації має значний внесок зробити система громадського здоров’я, яка сьогодні формується в України.

Ключові слова: інвалідність, серцево-судинні захворювання, питома вага, онкологічні захворювання, профілактика.