PRACA ORYGINALNA / ORIGINAL ARTICLE

PREVALENCE OF ACUTE SYMPTOMATIC SEIZURE AFTER INTRACEREBRAL HEMORRHAGE

Олеся І. Боровик, Тарас О. Студеняк

КАФЕДРА НЕВРОЛОГІЇ, НЕЙРОХІРУРГЇІ ТА ПСИХІАТРІЇ, МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ, УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, УЖГОРОД, УКРАЇНА

Olesya I. Borovik, Taras O. Studeniak

DEPARTMENT OF NEUROLOGY, NEUROSURGERY AND PSYCHIATRY, MEDICAL FACULTY, UZHHOROD NATIONAL UNIVERSITY, UZHHOROD, UKRAINE

РЕЗЮМЕ

Вступ: Гострий симптоматичний епілептичний напад (ГСЕН) є частим ускладненням інсульту. Напади можуть асоціюватися з негативним прогнозом щодо життя пацієнта. На сьогодні профілактичне призначення антиконвульсантів при інсульті вважають недоцільним. Однак дане питання є дискутабельним для окремих груп пацієнтів.

Мета: Дослідити поширеність ГСЕН в різних групах пацієнтів з геморагічним інсультом та виявити предиктори розвитку епілептичних нападів у цих пацієнтів.

Матеріали та методи: Проведено аналіз перебігу геморагічного інсульту в 305 пацієнтів, серед яких – 127 пацієнтів з субарханоїдальним крововиливом (САК) внаслідок розриву аневризми судин головного мозку та 178 пацієнтів з геморагічним інсультом неаневризматичної етіології.

Результати: Із 127 пацієнтів з геморагічним інсультом внаслідок САК у 12 пацієнтів спостерігалися судоми на початку захворювання, причому у 4 з 12 пацієнтів САК закінчився летально, що складає 28.5% від всіх летальних випадків, зафіксованих у групі пацієнтів з САК. У групі пацієнтів з судомами у 10 пацієнтів (83.3%) аневризми локалізувалися в ділянці переднього напівкільця артеріального кола мозкового кровообігу. Із 178 пацієнтів з геморагічним інсультом неаневризматичної етіології у 11 пацієнтів спостерігалися судоми на початку захворювання. Тільки у одного пацієнта з 72 при медіальній локалізації геморагічного інсульту були виявлені судоми.

Висновки: Встановлено, що поширеність ГСЕН при геморагічному інсульті складає 7.5%: у групі пацієнтів з САК – 9.5%, у пацієнтів з геморагічним інсультом неаневризматичної етіології – 6.2%. Судомний напад в дебюті САК є несприятливим прогностичним фактором і асоціюється із підвищеною смертністю. Локалізація аневризми в передньому напівкільці артеріального кола мозкового кровообігу та латеральна локалізація геморагічного інсульту пов’язуються з підвищеним ризиком розвитку ГСЕН.

 

ABSTRACT

Introduсtion: Acute symptomatic seizure (ASS) is a most frequently complication after a stroke. Seizures could be associated with the worse outcome. Nowadays the prophylactic antiepileptic treatment after the stroke is not advisable. However this question have to be discussed in a particular groups of patients.

The aim: To study the prevalence of ASS in the particular groups of patients after intracerebral hemorrhage as well as to determine the predictors of the sizure occurrence in these groups of patients.

Materials and methods: The retrospective analysis of the clinical features of intracerebral hemorrhage for 305 patients was performed. Among them there were 127 patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage as well as 178 patients were with nonaneurysmal intracerebral hemorrhage.

Results: In 12 patients from 127 with subarachnoid hemorrhage were occurred onset seizures. 4 patients from 12 with subarachnoid hemorrhage died (28.5% of all deaths in the group of patients with subarachnoid hemorrhage (SAH)). In the group of patients with seizures 10 of them had aneurysm in anterior part of Willi’s Circle. In 11 patients from 178 with nonaneurysmal intracerebral hemorrhage occurred onset seizures. Only one patient from 72 with medial localization of intracerebral hemorrhage had seizures.

Conclusions: Prevalence of ASS after intracerebral hemorrhage reaches 7.5%, in the group of patients with SAH – 9.5%, in the group of patients with intracerebral nonaneurysmal hemorrhage – 6.25%. Initial seizures at the onset of subarachnoid hemorrhage is an unfavorable prognostic criteria and is associated with higher mortality. Localization of aneurysm in anterior part of Willi’s Circle and lateral localisation of intracerebral hemorrhage are associated with a higher risk of the ASS development.

 

Wiad Lek 2018, 71, 4, 865-868

 

ВСТУП

Цереброваскулярні захворювання давно розглядаються як етіологічний фактор епілепсії. На сьогодні вони визнані як найчастіша причина епілепсії у людей літнього віку. Дані про поширеність епілепсії у цих пацієнтів є різноманітними в залежності від методів досліджень, складу груп пацієнтів, діагностичних критеріїв та тривалості спостереження, причому ці дані є різними для геморагічного та ішемічного інсульту. Постінсультні судоми часто класифікують на “ранні” та “пізні”. Під “ранніми” мають на увазі напади, які виникли в перші 7 днів після інсульту і, в принципі, розцінюються як безпосередні симптоми інсульту і класифікуються як ГСЕН. За даними різних досліджень від 4.2% до 6.1% пацієнтів з інсультами мають судоми в перший тиждень після церебральної катастрофи [2]. При геморагічних інсультах, згідно даних різних досліджень [1-7], цей показник є дещо вищим. У 5-12% пацієнтів ГСЕН розвиваються протягом першого тижня після інсульту [1, 3]. При подальшому спостереженні протягом двох років у 8-10% пацієнтів після геморагічного інсульту розвивається симптоматична епілепсія [4, 6]. Ранні судоми виникають внаслідок різких структурних змін мозку, порушень гомеостазу та тимчасової деполяризації. На відміну від цього пізні судоми виникають внаслідок нейрональної реорганізації та утворення епілептогенного фокусу. В подальшому цим пацієнтам встановлюється діагноз симптоматичної епілепсії [5, 7]. На сьогодні у випадку ГСЕН відсутні чіткі критерії – яким пацієнтам і за яких умов проводити профілактичну терапію антиконвульсантами.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою даної роботи є вивчення поширеності ГСЕН у пацієнтів з геморагічним інсультом, у різних підгрупах пацієнтів в залежності від етіології інсульту, а також виявлення предикторів розвитку епілептичних нападів для виділення групи пацієнтів, які потенційно потребують профілактичної терапії антиконвульсантами.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Нами було проведено ретроспективний аналіз перебігу геморагічного інсульту в 305 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології в м. Ужгород у період з січня 2010 року по грудень 2016 року. Пацієнти були розділені на дві групи в залежності від етіології інсульту: 127 з САК внаслідок розриву аневризми судин головного мозку та 178 з геморагічним інсультом іншої етіології. Усі пацієнти проходили загально-клінічні та нейровізуалізаційні (спіральна комп’ютерна томографія, ангіографія) обстеження і оцінювалися за різноманітним шкалами: WFNS, Hunt-Hess, Fisher scale, GCS та GOS. Крім того, проводилися порівняння двох груп щодо поширеності епілептичних нападів в гострий період захворювання, аналіз потенційних предикторів розвитку епілептичних нападів, а також вивчався вплив епілептичних нападів на клінічний вихід пацієнтів.

Статистичну обробку даних виконано за допомогою електронних таблиць Exel Windows-2003, які входять у пакет програм Microsft Office 2003, та програми «STATISTICA». Статистичний аналіз матеріалів, зведення результатів та узагальнення висновків виконані методом варіаційної статистики з урахуванням середніх величин (мода, медіана, середнє арифметичне) і середньої похибки (М) з оцінюванням достовірних значень за t-критерієм Стюдента, а також із визначенням коефіцієнта кореляції за допомогою парного методу Персона для виявлення зв’язків між отриманими показниками. За мінімальний поріг вірогідності прийнято значення p<0.05.

Співвідношення чоловіків до жінок (64 до 63, відповідно) в групі САК внаслідок розриву аневризми судин головного мозку становило 1:1. В групі геморагічного інсульту неаневризматичної етіології співвідношення чоловіків до жінок (95 до 63, відповідно) склало 1.5:1.0. Більша частина пацієнтів була працездатного віку. В групі САК 99 (78.0%) пацієнтів були віком молодше 60 років. В групі неаневризматичного крововиливу ця група складала 114 (64.0%) пацієнтів. Основним етіологічним фактором інсульту у групі пацієнтів з неаневризматичним крововиливом була нелікована гіпертонічна хвороба у 112 (62.9%) пацієнтів.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Із 127 пацієнтів з геморагічним інсультом внаслідок САК у 12 пацієнтів спостерігалися судоми на початку захворювання. У кожного 14-го пацієнта епілептичний напад був першим клінічним симптомом хвороби. Поширеність епілептичних нападів складала відповідно 9,5%. При цьому у 4 з 12 пацієнтів САК закінчився летально (1 за шкалою Glasgow Outcome Scale), що складає 28,5% всіх летальних випадків зафіксованих у групі пацієнтів з САК. Основні клінініко-нейровізуалізаційні характеристики пацієнтів з ГСЕН при САК наведені у Таблиці I.

Слід зазначити, що у всіх пацієнтів, які померли, смерть наступила від повторного САК на фоні повторних судом. Однак, в даній ситуації є дискутабельним – чи судоми призвели до повторного крововиливу, чи повторний крововилив призвів до судом.

Нами було проведене порівняння середнього балу виходу пацієнтів (GOS) у групі, де пацієнти мали судоми (12 пацієнтів) та у групі без судом (115 пацієнтів). Середній показник GOS у групі без судом становив 4,1, тоді як у групі пацієнтів з судомами в дебюті захворювання становив 3,6. Останнє, на нашу думку, свідчить про те, що судоми є прогностично несприятливим фактором щодо хорошого виходу при САК. Не виявлено зв’язку між розвитком ГСЕН та оцінкою по шкалам Hunt-Hess, WFNS, GCS та Fisher. У досліджуваній нами групі дані шкали не впливали на можливість розвитку епілептичного нападу.

Розподіл аневризм по локалізації наведено в таблиці II. Більша частина пацієнтів мали аневризми переднього напівкільця артеріального кола кровообігу (ACA/AnterComA/MCA/ICA/OphtA) судин головного мозку, причому сумарно в цій локалізації було розташовано 96 (75.6%) аневризм. У групі пацієнтів з судомами 10 (83.3%) з 12 аневризм були виявлені в цій же локалізації, у одного пацієнта була виявлена аневризма задньо-нижньої мозочкової артерії, ще у одного пацієнта – множинні аневризми (обидві в ділянці переднього напівкільця).

Із 178 пацієнтів з геморагічним інсультом неаневризматичної етіології у 11 пацієнтів спостерігалися судоми на початку захворювання. Відповідно поширеність ГСЕН становила 6,2% і на відміну від пацієнтів з САК наявність епілептичних нападів в дебюті захворювання не пов’язувалася з підвищеним рівнем смертності. На відміну від групи пацієнтів з САК судоми не завжди були першим клінічним симптомом. Поширеність судом у пацієнтів з геморагічними інсультами різної етіології наведено на рисунку 1.

Крім того, нами було проведено порівняння розподілу по локалізації крововиливу між пацієнтами, які мали ГСЕН в дебюті геморагічного інсульту неаневризматичної локалізації, та пацієнтами, які його не мали (рисунки 2 та 3). Як видно з діаграм, основною різницею між групами є те, що при медіальній локалізації крововиливу ГСЕН практично ніколи не трапляється. Навпаки, латеральна локалізація геморагічного інсульту сприяє розвитку епілептичних нападів. Слід зазначити, що у одного пацієнта крововилив міг локалізуватися більш, ніж в одній частці головного мозку.

Також нами було проведене порівняння розміру неаневризматичного геморагічного інсульту в групі пацієнтів з ГСЕН в дебюті та в групі без епілептичних нападів. Середній діаметр крововиливу становив 47.0 мм та 46.8 мм, відповідно. Достовірної різниці в розмірах крововиливу в досліджуваних групах не виявлено.

ВИСНОВКИ

Встановлено, що поширеність ГСЕН при геморагічному інсульті складає 7.5%: у групі пацієнтів з САК – 9.5%, у пацієнтів з геморагічним інсультом неаневризматичної етіології – 6.2%. У 223 пацієнтів (73.1%) геморагічний інсульт відбувся у віці менше 60 років. Із 178 пацієнтів з геморагічним інсультом неаневризматичної етіології у 112 пацієнтів інсульт відбувся на фоні нелікованої гіпертонічної хвороби. Виявлено, ГСЕН при САК трапляється частіше при локалізації аневризми в передньому напівкільці артеріального мозкового кола кровообігу і асоціюється з поганим клінічним прогнозом. Латеральна локалізація крововиливу при геморагічному інсульті неаневризматичної етіології пов’язується з більшою ймовірністю розвитку епілептичного нападу в гострий період, ніж медіальна локалізація. Крім того, не виявлено зв’язку між розмірами інсультгематоми та ймовірністю розвитку ГСЕН.

ЛІТЕРАТУРА

1. An SJ, Kim TJ, Yoon B-W. Epidemiology, risk factors and clinical features of intracerebral hemorrhage: an update. Journal Stroke. 2017;19(1):3–10.

2. Myint PK, Staufenberg EFA, Sabanathan K. Post-stroke seizure and post-stroke epilepsy. Postgraduate Medical Journal. 2006;82(971):568–572.

3. Silverman IE, Restrepo L, Mathews GC. Poststroke Seizures. Archives of Neurology. 2002;59(2):195–201.

4. Labovitz DL, Hauser WA, Sacco RL. Prevalence and predictors of early seizure and status epilepticus after first stroke. Neurology. 2001;57:200–206.

5. Zelano J. Poststroke epilepsy: update and future directions. Therapeutic Advances in Neurological Disorders. 2016;9(5):424–435.

6. Buelau P, Buelau B. Epilepsie nach Schlaganfall. NeuroGeriatrie. 2005;2(2):57–66.

7. De Herdt V, Dumont F, He´non H et al. Early seizures in intracerebral hemorrhage. Incidence, associated factors, and outcome. Neurology. 2011;77:1794–1800.

 

Робота виконана в рамках НДР “Наукове моделювання та прогнозування розвитку ускладнень спонтанного субарахноїдального крововиливу”.

Конфлікт інтересів:

Автори не заявляють про конфлікт інтересів

АДРЕСА ДЛЯ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Олеся І. Боровик

вул. Народна, 3, 88000, Ужгород, Україна

тел: +380508624767

e-mail: lesyaborovik@gmail.com

Надіслано: 20.03.2018

Затверджено: 30.05.2018

Таблиця I. Основні клініко-нейровізуалізаційні показники пацієнтів з ГСЕН при САК

ВОНШ

(WFNS)

Шкала ХантХесс

(Hunt-Hess)

ШКГ

(GCS)

Шкала Фішера

(Fisher Scale)

Вік

ГШВ, ранній прогноз

(GOS, early outcome)

1

1

І

15б.

4

66

5

2

4

ІV

12б.

4

63

5

3

2

ІІІ

14б.

1

26

5

4

4

IV

11б.

3

33

5

5

1

І

15б.

2

32

5

6

15б.

4

33

4

7

4

ІІ

12б.

2

54

5

8

1

І

15б.

2

39

5

9

1

І

15б.

2

18

1

10

3

ІІІ

13б.

4

75

1

11

1

І

15б.

3

36

1

12

1

ІІ

15б.

4

36

1

Таблиця II. Локалізація мішковидних аневризм мозкового артеріального кола кровообігу

ПМА

(ACA)

ПСполА (AnterComA)

СМА/ВСА/ОчнА  (MCA/ICA/ОphtА)

ЗМА/ ЗСполА (PCA/PostComA)

ЗНМА

(PICA)

БА

(BA)

Множинні

аневризми

4 (2.7 %)

38 (26.4 %)

54 (37.5 %)

8 (5.5 %)

5 (3.5 %)

10 (6.9 %)

8 (5.5 %)

Примітка: ПМА (передня мозкова артерія) – а.cerebralanterior;

ПСполА (передня сполучна артерія) – a.communicans anterior;

СМА/ВСА/ОчнА (середня мозкова артерія/внутрішня сонна артерія/очна артерія) – a.cerebri media /a.cerebri interna/a.ophtalmica;

ЗМА/ ЗСполА (задня мозкова артерія/задня сполучна артерія) – a.cerebri posterior / a.communicans posterior;

ЗНМА (задня нижня мозочкова артерія) – a. Cerebellaris posterior inferior;

БА (базилярна артерія) – a.basilaris

Рисунок 2. Локалізація неаневризматичного геморагічного інсульту у пацієнтів без ГСЕН.

Рисунок 3. Локалізація неаневризматичного геморагічного інсульту у пацієнтів з ГСЕН.

Рисунок 1. Поширеність ГСЕН у пацієнтів з геморагічним інсультом різної етіології.