CONFERENCE ABSTRACTS

ALL-UKRAINIAN SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE WITH INTERNATIONAL PARTICIPATION
“POLTAVA DAYS OF PUBLIC HEALTH” MAY 25, 2018, POLTAVA, UKRAINA

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДО АВТОНОМІЗАЦІЇ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ СИСТЕМИ ЇХ ФІНАНСУВАННЯ

В. В. Скрип, І. С. Миронюк, Г. О. Слабкий

Ужгородський національний університет, Ужгород, Україна

ВСТУП

В умовах впровадження Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року N 2168-VIII змінюється система фінансування закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), а відповідно і організація їх діяльності, що суттєво позначається і на процесі їх підготовки до автономізації. Особливу занепокоєність викликає пункт 11 статті 10 Закону в якому вказано, що «У закладах охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, які є надавачами медичних послуг за програмою медичних гарантій, обсяг платних медичних послуг, які не входять до програми медичних гарантій, може складати не більше 20% від обсягу усіх наданих послуг». При умові, що на сьогодні не визначено перелік і обсяг медичних послуг які входять до програми медичних гарантій, а також тариф за яким будуть фінансуватися ЗОЗ за надану медичну допомогу заклади охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги, які готуються до зміни свого правового статусу, не в змозі провести прогноз майбутньої структури, потужності, потреби в медичних працівниках та розробити фінансовий план. Дані розрахунки є надзвичайно важливими для організації діяльності автономізованого закладу охорони здоров’я.

МЕТА

Окреслення комплексу дій при підготовці закладів охорони здоров’я до автономізації в умовах впровадження нової системи фінансування.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Для досягнення поставленої мети дослідження використано аналітичний метод та метод контент-аналізу.

ОБГОВОРЕННЯ

Необхідно відмітити, що в умовах впровадження Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», коли гроші підуть за пацієнтом, почнеться жорстка конкуренція між ЗОЗ як державної (комунальної) і приватної форми власності так між ЗОЗ державної (комунальної) форми власності. Дане має призвести до підвищення якості медичної допомоги, культури обслуговування пацієнтів та забезпечення безпечних умов перебування пацієнтів в ЗОЗ і безпечних умов праці для медичних працівників. Крім того даний процес призведе також і до конкуренції між медичними працівниками в закладі охорони здоров’я і навіть конкретного структурного підрозділу, адже їх заробітна плата буде залежати від кількості і якості наданих медичних послуг за визначеними індикаторами.

Така ситуація уже на підготовчому етапі до зміни правового статусу та підготовки в нових умовах фінансування вимагає від керівників закладів охорони здоров’я наступних дій.

По-перше: самим особисто бути готовими до роботи в нових умовах та добре знати нормативно-правову базу в тому числі організацію роботи підприємства.

По-друге: знати методологію вивчення конкурентоспроможності та провести організаційну роботу по забезпеченню конкурентоздатності закладу охорони здоров’я при його діяльності в нових умовах.

По-третє: проводити постійну комунікацію з медичним персоналом і забезпечити його повною та достовірною інформацією про особливості організації роботи автономізованого закладу охорони здоров’я в умовах впровадження Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Четверте: проводити комунікацію з населенням і забезпечити його повною та достовірною інформацією про особливості отримання населенням медичної допомоги в умовах діяльності автономізованого закладу охорони здоров’я при впровадженні Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

ВИСНОВКИ

Ефективна, цілеспрямована підготовча робота дасть можливість закладу охорони здоров’я бути конкурентоздатним на ринку медичних послуг, забезпечити надання пацієнтам якісної медичної допомоги і тим самим їх зберегти, що дасть змогу не тільки зберегти медичний заклад – підприємство, а і активно його розвивати.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: автономізація, фінансування, заклад охорони здоров’я.

 

ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я КУРЦІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ТРИВАЛОСТІ ТЮТЮНОПАЛІННЯ

Олена Р. Дмитроца1, Ігор Я. Коцан1, Алевтина Г. Моренко1, Світлана Є. Швайко1, Наталія В. Янко2,
Андрій І. Поручинський
1, Наталія В. Шевчук3

1 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Ураїнки, Луцк, Україна

2 Державна Установа «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України», Луцк, Україна

3 ФОП «Ковальчук С.О. Стоматологічний кабінет», Луцк, Україна

ВСТУП

Незважаючи на те, що основні шкідливі впливи складових компонентів тютюнового диму на здоров’я добре відомі, куріння є однією з найбільш важливих проблем громадського здоров’я (Возняк, 2006; Щерба, Лаврін, 2016). У зв’язку з високою поширеністю куріння, частка курців на стоматологічному прийомі досягає 25-30% (Посудін, 2010; Пікас, 2015). При цьому обсяг наданої їм стоматологічної допомоги очевидно більший у зв’язку з високими показниками стоматологічної захворюваності. Особливо актуальним є уточнення особливостей впливу тривалості куріння на стоматологічну патологію, з приводу чого в літературі періодично виникають дискусії.

МЕТА

Вивчити особливості показників стоматологічного здоров’я курців, залежно ві стажу тютюнопаління.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Дослідження проведено на 100 обстежуваних чоловічої статі віком 22-35 років, здорових. Усіх обстежуваних розділяли на групи (по 20 осіб), враховуюяи стаж тютюнопаління (некурці, до 5 років, 5-10 років, 10-15 років, більше 15 років). Дослідження проводилось упродовж 2015-2017 рр. на базі стоматологічного кабінету. Участь у дослідженні була добровільною з дотримання норм біоетики.

Спеціальні стоматологічні методи дослідження включали комплекс об’єктивних показників, що характеризують стан зубів і навколозубних тканин, а саме: індекс карієсу (КПВ, КПВз, КПВм, ум. од.), індекс гігієни (ІГ, бали) порожнини рота (по Гріну-Вермільйону), пародонтальний індекс Russel (ПІ, ум. од.). При обробці отриманих даних використовувались методи варіаційної статистики з оцінкою t-критерія Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ

Аналіз показників, за якими визначали стан захворюваності порожнини рота обстежуваних, дозволив виявити наступні особливості. Обстежувані-некурці за основними визначеними показнками харакетризувались задовільним рівнем стоматологічного здоров’я. В обстежуваних з різним стажем тютюнопаління показники КПВз та КПВп достовірно підвищувались вже після 10-річного стажу, становивши 13,9±0,38 та 26,6 ±0,72 ум. од. відповідно. Рівень гігієни рота за показником ГІ підвищувався з тривалістю куріння від 1,81±0,02 (поганий) до 2,76±0,03 балів (дуже поганий). Динаміка показників ПІ вказує на розвиток хронічному пародонтиту переважно середнього ступеня тяжкості уже після 10-річного стажу курців (понад 1,27±0,02 ум. од.).

ВИСНОВКИ

Основні показники, за якими визначали рівень стоматологічного здоров’я обстежуваних, достовірно підвищувались з подовженням тривалості стажу тютюнопаління, що вказує на погіршення стану ротової порожнини. Поширеність некаріозних уражень у курців є достовірно вищою, ніж у некурців (патологічне стирання зубів і велика кількість тріщин емалі – в 1,5 і 1,6 рази), що визначаються вже при стажі куріння до 5 років та посилюється залежно від стажу тютюнопаління.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: стоматологічне здоров’я, тютюнопаління, стаж тютюнопаління.

 

ЩОДО ПРОБЛЕМ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ВЖИВАННЯМ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН

В. В. Кручанниця, І. С. Миронюк, Г. О. Слабкий

Ужгородський національний університет, Ужгород, Україна

ВСТУП

Актуальність наркологічних проблем зумовлена тим, що наркотики є фактором, який негативно впливає на здоров’я населення. Наслідки вживання наркотиків є не тільки медичною, а і соціально – економічною проблемою. Аналіз даних галузевої статистичної звітності вказує на те, що за період 2005-2016 років захворюваність населення України на розлади психіки та поведінки як результат вживання психоактивних речовин скоротилася більше ніж на 35%. При цьому, як вказує Грузєва Т.С. із співавторами (2016р.), показники захворюваності населення на наркологічні розлади достовірно відрізнялися в розрізі регіонів. Так, найбільш несприятливу ситуацію щодо рівнів наркологічної захворюваності у 2015 р. було зареєстровано у Київській (172,5 на 100 тис.), Хмельницькій (126,4 на 100 тис.), Миколаївській (117,1 на 100 тис.), Луганській (113,6 на 100 тис.), Вінницькій (109,6 на 100 тис.) областях, де показники перевищували середні по країні (83,7 на 100 тис.) у 1,3–2,1 разу. Нижчими за національний показник були зареєстровані рівні наркологічної захворюваності у м. Київ (27,4 на 100 тис.), Харківській (36,9 на 100 тис.), Донецькій (52,2 на 100 тис.) областях.

МЕТА

Вивчити та проаналізувати показники захворюваності населення Закарпатської області на наркоманію та токсикоманію.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

В ході виконання роботи було використано статистичний та біблеосемантичний методи. Матеріалами дослідження стали дані галузевої статистичної звітності Закарпатської області за період 2015-2017 рр .

РЕЗУЛЬТАТИ

Нами проведений аналіз захворюваності населення Закарпатської області на наркоманію та токсикоманію, який вказує на зниження за період дослідження (2015-2017 рр) показника захворюваності населення області на вказаний недуг на 33,33% з рівнем в 2017 році 0,2. В 2016 році випадки захворюваності населення на наркоманії та токсикоманії зареєстровані в 7 (50,0%) , в 2016 році в 8 (57,15%), а 2017 році в 6 (43,86%) адміністративних територіях. Найвищий рівень вказаного показника зареєстровано в 2015 році в м. Ужгород – 2,1. Зареєстровано зниження показника захворюваності населення Закарпатської області на алкоголізм на 16,39% з рівнем 10,2 в 2017 році. За період дослідження найвищий рівень захворюваності населення на алкоголізм зареєстровано в Берегівському районі (21,9) в 2017 році, а найнижчий – 2,5 в Воловецькому районі в 2015 та 2016 роках. В 2017 році гранична різниця вказаного показника в розрізі адміністративних територій коливається в 3,5 разу: від 6,3 в свалявському до 21,9 в Берегівському районі. Також зменшення за період дослідження, показника захворюваності населення області на алкогольні психози на 42,29% з його рівнем 2017 році 0,6.

Аналіз статистичних даних вказує, що в Україні також скоротилася, хоча значно меншими темпами поширеність наркологічних розладів серед населення. Поширеність наркологічних захворювань у 2015 р. становила 1379,9 випадку на 100 тис.

У Закарпатській області зареєстровано зниження показника поширеності алкоголізму серед населення області на 21,38% з його рівнем в 2017 році 134,9 на 10 тис населення. Показник поширеності алкоголізму серед населення за роки дослідження зменшився в усіх адміністративних територіях. Найвищі показники поширеності алкоголізму за всі роки дослідження щорічно зареєстровані в Міжгірському районі: 2015 рік – 295,8; 2016 рік – 234,0; 2017 рік – 229,4. В 2017 році гранична різниця показника поширеності алкоголізму серед населення в розрізі адміністративних територій коливається в 2,2 разу: від 104, 4 в Хустському до 229,4 в Міжгірському районі. В області встановлено збільшення показника поширеності алкогольних психозів на 27,28% з його рівнем в 2017 році 1,4 на 10 тис населення, що є негативним показником диспансеризації населення яке має алкогольну залежність та профілактичної роботи. Збільшення даного показника зареєстровано в 5 (35,72%) адміністративних територіях. В Печерському районі даний показник збільшився в 5,5 разу, в Берегівському – в 5 разів, в Великоберезнянському – в 3,7 разу, в Тячівському – в 3 рази. В 2017 році гранична різниця показника поширеності алкогольних психозів в розрізі адміністративних територій відрізняється в 27,5 разів: від 0,2 в Ужгородському до 5,5 в Великоберезнянському районі.

ВИСНОВКИ

Аналіз статистичних даних вказує на тенденцію до зменшення показників поширеності наркоманій та токсикоманій серед населення Закарпатської області. За роки дослідження наркоманії та токсикоманії не були зареєстровані в Міжгірському та Печерському районах. Гранична різниця вказаного показника в розрізі адміністративних територій відрізняється в 187 разів: від 0,1 в Іршавському районі до 18,7 в м. Ужгород. На даному етапі розвитку держави та реформування системи охорони здоров’я проблеми боротьби із вживанням населенням наркотиків мають стати однією із пріоритетних задач системи громадського здоров’я і носити комплексний між секторальний характер.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: наркоманія, токсикоманія, захворюваність, поширеність захворюваності.