MATERNAL OCCUPATIONAL HAZARDS DURING
PREGNANCY AND ALLERGY IN THE FIRST YEAR OF LIFE
AS RISK FACTORS OF LARYNGOTRACHEITIS RECURRENCE
IN СHILDREN

Лариса М. Станіславчук

Кафедра дитячих інфекційних хвороб, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, Вінниця, Україна

Larysa M. Stanislavchuk

Department of Pediatric Infectious Diseases, National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, Ukraine

 

РЕЗЮМЕ

Вступ: Результати деяких досліджень свідчать про зв›язок між професійними шкідливостями матерів під час вагітності і алергічними захворюваннями у дітей. Роль алергії та професійних шкідливостей матері в розвитку стенозуючого ларинготрахеїту (СЛТ) потребує уточнення.

Мета дослідження: Оцінити наявність зв›язку між професійними шкідливостями матерів в період вагітності і алергією на першому році життя у дітей зі СЛТ і рецидивуючим стенозуючим ларинготрахеїтом (РСЛТ) та вікові аспекти дебюту СЛТ і РСЛТ залежно від алергії.

Матеріали та методи: За допомогою опитувальника вивчено анамнез життя 405 дітей віком 6-14 років: 133 дітей зі СЛТ (1-3 епізоди СЛТ), 74 дітей з РСЛТ (4 і більше епізодів СЛТ) і 198 репрезентативних за віком дітей контрольної групи.

Результати: Частка дітей з алергією у випадку РСЛТ становила 48,6% і перевищувала відповідну частку дітей у випадку СЛТ та в контрольній групі в 1,7 та в 2,1 раза, відповідно (р <0,01). Була виявлена тенденція (р = 0,06) до збільшення питомої ваги дітей з алергією серед дітей з РСЛТ в разі професійних шкідливостей у матерів. Серед дітей з РСЛТ частка тих, хто мав алергію і дебют захворювання на першому році життя в 3 рази перевищувала відповідну частку у дітей зі СЛТ. Не було різниці у віці дебюту СЛТ і РСЛТ між дітьми з алергією і без.

Висновки: Професійні шкідливості матері в період вагітності і алергію на першому році життя можна розглядати як фактори ризику РСЛТ у дітей.

 

ABSTRACT

Introduction: Some studies have found associations between maternal occupational hazards during pregnancy and allergy in children. The role of allergy and maternal occupational hazards in predisposition to laryngotracheitis (LT) needs to be clarified.

The aim: Objective of the research was to evaluate the possibility of relationship between maternal occupational hazards during pregnancy and allergy in the first year of life in children with LT and recurrent laryngotracheitis (RLT), as well as the debut timing of LT and RLT depending on allergy.

Materials and methods: A questionnaire was used to obtain life history of 405 children aged 6-14 years: 133 children with LT (1-3 episodes of LT), 74 children with RLT (4 or more episodes of LT) and 198 age matched children of control group.

Results: The percentage of children with allergy in case of RLT was 48,6% and exceeded the percentage of children with allergy in case of LT and control group in 1,7 and 2,1 times, correspondingly (p<0,01). The tendency (p=0,06) towards increase of the percentage of children with allergy among children with RLT in case of maternal occupational health hazards has been revealed. Among children with RLT percentage of those who had allergy and the debut timing in the first year of life exceeded 3 times the corresponding percentage in children with LT (p<0,01). There was no difference in the debut timing of LT and RLT between children with and without allergу.

Conclusions: Maternal occupational health hazards during pregnancy and allergy in the first year of life may be considered as risk factors of RLT in children.

 

Wiad Lek 2018, 71, 7, -1258

 

ВСТУП

Один з найпоширеніших синдромів у дітей дошкільного віку – СЛТ [1,2] у 5 – 61% випадків набуває рецидивуючого характеру [3,4]. Відомо, що поява того чи іншого захворювання у дитини, його перебіг залежать від ендогенних і екзогенних факторів. Деякі автори розглядають РСЛТ як неспецифічний прояв атопії [5]. Існує припущення щодо зв’язку між СЛТ у дітей, алергією і бронхіальною астмою [3,6,7]. Підтвердженням цього є повідомлення про підвищення вмісту в крові хворих зі СЛТ IgE і ІЛ-4 [8,9], однак, єдиної точки зору стосовно ролі алергії в ґенезі СЛТ на сьогодні немає [5,10]. Щодо середовищних факторів ризику СЛТ, то є лише поодинокі повідомлення про вплив окремих чинників довкілля на розвиток СЛТ у дітей [4,11]. Відповідь на дію окремого стрес-фактора значною мірою визначається впливом інших чинників довкілля, залежить від періоду розвитку дитини і може бути відстрочена в часі [12]. Результати багаторічного моніторингу динаміки здоров›я дітей в режимі реального часу свідчать, що найбільший вплив на здоров›я в ранньому дитинстві мають біологічні фактори і спосіб життя матері. Повідомляється зокрема про негативні наслідки для здоров’я дитини професійних шкідливостей матері (забруднення повітря твердими частинками, підвищена температура повітря, психічне навантаження, праця в нічний час) [13]. Численними дослідженнями доведено, що антропогенні забруднювачі повітря збільшують ризик передчасних пологів [14], мертвонародження [15], затримки внутрішньоутробного розвитку плода, низької ваги при народженні [16]. Праця вагітних в умовах психічного навантаження загрожує перериванням вагітності, народженням дітей з вродженими вадами розвитку [17], формуванням в подальшому у дітей атопії [18,19], однак, результати цих досліджень є неоднозначними і потребують підтвердження з використанням уніфікованих протоколів для проведення такого роду досліджень. В останні роки серед факторів екологічного стресу все частіше згадують електромагнітні поля (ЕМП). Занепокоєння викликає той факт, що бездротові технології та програми були впроваджені при відсутності доказової бази даних щодо їх безпечності для здоров›я людини. Дослідження біологічних ефектів ЕМП в основному проводились in vitro на моделях клітини тварин та in vivo на тваринах. Відомості про вплив ЕМП на здоров›я людини базуються на епідеміологічному аналізі, не підтверджені експериментально і дотепер є суперечливими щодо небезпечного, нейтрального та корисного ефекту електромагнітного випромінювання [20,21]. Серед повідомлень стосовно захворювань людини, які ймовірно пов›язані з впливом ЕМП, є повідомлення про зв›язок між ЕМП, створеним монітором комп›ютера та частотою невиношування вагітності і вроджених вад [22,23]. Ми не знайшли повідомлень щодо впливу професійних шкідливостей матері та алергії на першому році життя на перебіг СЛТ у дітей.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Оцінити наявність зв›язку між професійними шкідливостями матерів в період вагітності і алергією на першому році життя у дітей зі СЛТ і РСЛТ та вікові аспекти дебюту СЛТ і РСЛТ залежно від алергії.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

За допомогою опитувальника вивчено анамнез життя 405 дітей віком 6-14 років: 133 дітей зі СЛТ (1-3 епізоди СЛТ), 74 дітей з РСЛТ (4 і більше епізодів СЛТ) і 198 репрезентативних за віком дітей контрольної групи. Аналізували випадки алергії у дітей на першому році життя і випадки професійних шкідливостей матерів (забруднення виробничих приміщень антропогенними аерополютантами, робота за комп›ютером не менше 50 % часу впродовж робочої зміни). Досліджували вік дітей на момент дебюту СЛТ і РСЛТ залежно від наявності алергії на першому році життя. Статистичний аналіз даних дослідження виконано з використанням непараметричного тесту Манна-Уїтні і точного критерію Фішера. Відмінність вважали статистично значущою при р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ

За даними аналізу випадків алергії у дітей протягом першого року життя значущої різниці між значеннями показників групи СЛТ і контрольної групи не спостерігалось (табл.І). Водночас, алергія на першому році життя спостерігалась майже у половини дітей з РСЛТ, що перевищило відповідну частку серед дітей зі СЛТ в 1,7 раза, серед дітей контрольної групи – в 2,1 раза.

При вивченні частоти випадків професійних шкідливостей у матерів встановлено, що найбільш часто випадки професійних шкідливостей зустрічались у матерів дітей з РСЛТ: в 1,5 раза частіше, ніж у матерів дітей зі СЛТ, і в 1,7 раза частіше, ніж в контролі, однак, різниця виявилась статистично незначущою. В кожній групі ми дослідили питому вагу дітей з алергією на першому році життя залежно від наявності професійних шкідливостей у матерів під час вагітності. З’ясувалось, що частота випадків алергії в разі професійних шкідливостей у матерів зросла в усіх групах: в контролі в 1,2 раза, в групі СЛТ в 1,3 раза і в групі РСЛТ в 1,7 раза. При цьому, лише в групі РСЛТ, на відміну від групи СЛТ і контрольної групи, прослідковується тенденція до збільшення частки дітей з алергією на першому році життя в разі професійних шкідливостей у матерів.

На наступному етапі дослідження ми порівняли вік дітей на момент дебюту СЛТ та РСЛТ залежно від наявності алергії на першому році життя (табл.ІІ).

Встановлено, що в разі наявності алергії дебют захворювання відбувається раніше при РСЛТ, ніж при СЛТ. Зокрема, частка дітей з алергією і дебютом захворювання на першому році життя в групі РСЛТ перевищила відповідну частку дітей в групі СЛТ в 3 рази. У вікових категоріях ≤ 36 місяців і ≤ 72 місяці ця частка також була значно більшою в групі РСЛТ і перевищувала відповідну частку в групі СЛТ в 1,4 раза і в 1,2 раза. Водночас, у дітей старше 72 місяців питома вага випадків дебюту РСЛТ була в 7,7 раза меншою, ніж питома вага випадків дебюту СЛТ. При цьому рівень статистичної значущості розбіжностей склав лише 0,1. Стосовно приросту випадків дебюту (%), то відмінності в значеннях цього показника між групами порівняння були істотними у віковій категорії 6-12 місяців: приріст випадків дебюту РСЛТ перевищив приріст випадків дебюту СЛТ в 2,3 раза. Водночас, приріст випадків дебюту у віковій категорії 12 – 36 місяців в групах порівняння був майже однаковим (50,0% при РСЛТ і 48,6% при СЛТ), а у віковій категорії 36 – 72 місяці приріст випадків дебюту в групі СЛТ перевищив приріст в групі РСЛТ (18,9% проти 13,9%, відповідно). Отже, найбільш суттєві відмінності між групами порівняння стосовно питомої ваги випадків дебюту і приросту випадків дебюту у дітей з алергією на першому році життя спостерігались у віковій категорії 6-12 місяців. На противагу цьому у дітей без алергії на першому році життя суттєвих відмінностей у віці на момент дебюту СЛТ і РСЛТ у вікових категоріях до 72 місяців не виявлено. Різниця була суттєвою у віковій категорії >72 місяців і зумовлена істотною часткою дітей з дебютом захворювання після 72 місяців в групі СЛТ.

Щодо аналізу випадків дебюту в групі СЛТ і в групі РСЛТ залежно від наявності алергії на першому році життя, то не виявлено значущої різниці між питомою вагою випадків в усіх вікових категоріях груп порівняння (табл. III).

ОБГОВОРЕННЯ

За результатами нашого дослідження алергія на першому році життя сприяє рецидивуванню СЛТ. Наші результати узгоджуються з результатами Arslan Z et al. стосовно впливу алергії на розвиток РСЛТ, який автори вважають неспецифічним проявом атопії [5]. Крім того, нами виявлена тенденція до збільшення випадків алергії на першому році життя у дітей з РСЛТ, на противагу дітям контрольної групи і дітям зі СЛТ, у разі наявності професійних шкідливостей у матерів в період вагітності. Подібні результати отримали Christensen BH et al. щодо збільшення ризику астми у дітей в разі контакту матері в період вагітності з алергенами низької молекулярної маси [18]. Отже, наявність професійних шкідливостей у матері в період вагітності збільшує ризик розвитку у дитини захворювань, пов›язаних з алергізацією організму. Про більш суттєву роль алергії в генезі РСЛТ у порівнянні зі СЛТ свідчить також той факт, що при наявності алергії частота дебюту на першому році життя у дітей з РСЛТ перевищує таку у дітей зі СЛТ. Наші результати підтверджують результати досліджень Zach M et al. стосовно того, що дебют РСЛТ відбувається в більш ранньому віці, ніж дебют СЛТ [24]. Водночас, ми не виявили значущої різниці у віці дебюту залежно від алергії на першому році життя ні в групі дітей зі СЛТ, ні в групі дітей з РСЛТ. Це вказує на наявність більш потужних чинників, як то респіраторна інфекція, що спричиняють розвиток СЛТ і РСЛТ [25]. Рецидивуючий перебіг захворювання може бути пов’язаний також з вродженими аномаліями гортані [26] чи гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [5]. Отже, результати нашого дослідження щодо частоти алергії на першому році життя у дітей зі СЛТ і РСЛТ і її зв’язку з професійними шкідливостями у матерів свідчать про певні відмінності в генезі цих захворювань. Очевидно, професійні шкідливості у матері в період вагітності сприяють ранній алергізації організму дитини, що призводить до рецидивуючого перебігу СЛТ. Отже, професійні шкідливості у матері в період вагітності і алергію на першому році життя ймовірно можна розглядати як фактори ризику РСЛТ у дітей.

ВИСНОВКИ

1. Випадки алергії на першому році життя у дітей з РСЛТ спостерігаються частіше ніж у дітей зі СЛТ і дітей контрольної групи.

2. Виявлена тенденція до збільшення випадків алергії на першому році життя у дітей з РСЛТ в разі наявності професійних шкідливостей у матері в період вагітності.

3. При наявності алергії частота дебюту на першому році життя у дітей з РСЛТ перевищує таку у дітей зі СЛТ.

4. Професійні шкідливості у матері в період вагітності і алергія на першому році життя ймовірно є факторами ризику рецидивування СЛТ у дітей.

REFERENCES

1. Johnson DW. Croup. BMJ Clin Evid. 2014; 2014: 0321.

2. Stanislavchuk LM. Prevalence of laryngotracheitis in children of Vinnytsya city, age and gender structure. The medical and ecological problems. 2014;18(3-4):44 –46.

3. Van Bever HP, Wieringa MH, Weyler JJ et al. Croup and recurrent croup: their association with asthma and allergy. An epidemiological study on 5-8-year-old children. Eur J Pediatr. 1999;158(3):253-257.

4. Pruikkonen H, Dunder T, Renko M et al. Risk factors for croup in children with recurrent respiratory infections: a case-control study. Paediatr Perinat Epidemiol. 2009;23(2):153-159.

5. Arslan Z, Cipe FE, Ozmen S et al. Evaluation of allergic sensitization and gastroesophageal reflux disease in children with recurrent croup. Pediatr Int. 2009;51(5):661-665.

6. Nafstad P, Brunekreef B, Skrondal A et al. Early respiratory infections, asthma, and allergy: 10-year follow-up of the Oslo Birth Cohort. Pediatrics. 2005;116(2):255-262.

7. Bener A, Ehlayel M, Sabbah A. The pattern and genetics of pediatric extrinsic asthma risk factors in polluted environment. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2007;39(2):58-63.

8. Cetinkaya F, Cakir M. Serum ECP and total IgE levels in children with acute laryngotracheobronchitis. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2005;69(4):493-496.

9. Stanislavchuk LM. A role of allergy in genesis of laryngotracheitis and recurrent laryngotracheitis in children. Infektsiyni khvoroby. 2016;1:41-43.

10. Castro-Rodríguez JA, Holberg CJ, Morgan WJ et al. Relation of two different subtypes of croup before age three to wheezing, atopy, and pulmonary function during childhood: a prospective study. Pediatrics. 2001;107(3):512-518.

11. Marbury MC, Maldonado G, Waller L. The indoor air and children’s health study: methods and incidence rates. Epidemiology. 1996;7(2):166–174.

12. Rutter M. Implications of resilience concepts for scientific understanding. Ann N Y Acad Sci. 2006;1094:1-12.

13. Shabunova AA. Twenty years of children’s health monitoring:organization, results, conclusions. Economic and social changes: facts, trends, forecast. 2015;2(38):116-128.

14. Qian Z, Liang S, Yang S et al. Ambient air pollution and preterm birth: A prospective birth cohort study in Wuhan, China. Int J Hyg Environ Health. 2016;219(2):195-203.

15. Siddika N, Balogun HA, Amegah AK et al. Prenatal ambient air pollution exposure and the risk of stillbirth: systematic review and meta-analysis of the empirical evidence. Occup Environ Med. 2016; 73(9):573-581.

16. Stieb DM, Chen L, Beckerman BS et al. Associations of pregnancy outcomes and PM2.5 in a national Canadian study. Environ Health Perspect. 2016;124(2):243-249.

17. Golovaneva G. V., Sivochalova O. V., Fesenko M. A. et al. The risk of developing disease in female workers involved in modern sector employment and the health of their children. Gigiena i Sanitariya. 2015; 94(5): 80-86.

18. Christensen BH, Thulstrup AM, Hougaard KS et al. Maternal occupational exposure to asthmogens during pregnancy and risk of asthma in 7-year-old children: a cohort study. BMJ Open. 2013; 3(4):002401. doi: 10.1136/bmjopen-2012-002401.

19. Larsen AD.The effect of maternal exposure to psychosocial job strain on pregnancy outcomes and child development. Dan Med J. 2015;62(2):B5015.

20. Gye MC, Park CJ. Effect of electromagnetic field exposure on the reproductive system. Clin Exp Reprod Med. 2012;39(1):1-9.

21. Belyaev I, Dean A, Eger H et al. EUROPAEM EMF Guideline 2016 for the prevention, diagnosis and treatment of EMF-related health problems and illnesses. Rev Environ Health. 2016;31(3):363-397.

22. Goldhaber MK, Polen MR, Hiatt RA. The risk of miscarriage and birth defects among women who use visual display terminals during pregnancy. Am J Ind Med. 1988;13:695–706.

23. McDonald AD, McDonald JC, Armstrong B et al. Work with visual display units in pregnancy. Br J Ind Med. 1988;45(8):509-515.

24. Zach MErben AOlinsky A. Croup, recurrent group, allergy, and airways hyper-reactivity. Arch Dis Child. 1981;56(5):336-341.

25. Wall S.R., Wat D., Spiller O.B. et al. The viral aetiology of croup and recurrent croup. Arch Dis Child. 2009;94(5):359-360.

26. Hodnett BL, Simons JP, Riera KM et al. Objective endoscopic findings in patients with recurrent croup: 10-year retrospective analysis. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2015;79(12):2343-2347.

Конфлікт інтересів:

Автор не заявляє про конфлікт інтересів

АВТОР ДО КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Лариса Станіславчук

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

вул. Пирогова, 56, 21018 Вінниця, Україна

тел: (0432) 670-734, факс: (80432) 670-203

е-mail: larysa1226@gmail.com

Надіслана: 25.06.2018

Затверджена: 20.09.2018

Таблиця I. Випадки професійних шкідливостей матерів і алергії на першому році життя у дітей зі СЛТ і з РСЛТ

Групи дітей

Вік (місяці)

Випадки алергії у дітей

на першому році життя, n/%

Кількість матерів з професійними шкідливостями, n /%

Випадки алергії

у дітей при наявності професійних шкідливостей у матерів, n/%

Випадки алергії

у дітей при відсутності професійних шкідливостей у матерів, n/%

P

Контроль, n=198

121,38±31,48

47/23,7

14/7,1

4/28,6

43/23,4

0,4346

СЛТ, n=133

124,68± 33,80

37/27,8

11/8,3

4/36,4

33/27,0

0,3641

РСЛТ, n=74

129,99±32,51

36/48,6

9/12,2

7/77,8

29/44,6

0,0644

Рівень статистичної значущості розбіжностей

Контроль vs СЛТ

0,4065

0,2389

0,4192

0,5042

0,2752

 

Контроль vs РСЛТ

0,0551

0,0001

0,1369

0,0291

0,0012

СЛТ vs РСЛТ

0,2873

0,0023

0,2507

0,0799

0,0122

Примітки: n – кількість дітей,

P – статистична значущість розбіжностей

Таблиця II. Вік дітей на момент дебюту СЛТ в порівнянні з віком дітей на момент дебюту РСЛТ залежно від наявності алергії на першому році життя

Розподіл дітей з алергією на першому році життя

Групи дітей

Випадки дебюту СЛТ(РСЛТ) у дітей відповідної вікової групи, (n/٪)

P

P

P3

P4

P5

≤ 6міс.

≤ 12 міс

≤ 36 міс

≤ 72 міс

>72 міс

n/%

n/%

приріст, n/٪

n/%

приріст, n/٪

n/%

приріст, n/٪

n/%

приріст, n/%

СЛТ, n=٣٧

0/0,0

4/10,8

4/10,8

22/59,5

18/48,6

29/78,4

7/18,9

37/100,0

8/21,6

0,0445

0,0011

0,0002

0,0005

0,1068

РСЛТ, n=36

3/8,3

12/33,3

9/25,0

30/83,3

18/50,0

35/97,2

5/13,9

36/100,0

1/2,8

         

Розподіл дітей без алергії на першому році життя

СЛТ, n=96

5/5,2

14/14,6

9/9,4

54/56,3

40/41,7

77/80,2

23/24,0

96/100,0

19/19,8

0,5216

0,3337

0,4857

0,2229

0,0001

РСЛТ, n= 38

2/5,3

10/26,3

8/21,1

31/81,6

21/55,3

38/100,0

7/18,4

38/100,0

0/0,0

Примітки: n – кількість дітей,

статистична значущість розбіжностей між випадками дебюту СЛТ і РСЛТ:

P1 – у віковій групі ≤ 6міс.

P2 – у віковій групі ≤ 12 міс

P3 – у віковій групі ≤ 36 міс

P4 – у віковій групі ≤ 72 міс

P5 – у віковій групі >72 міс

Таблиця III. Вік дітей на момент дебюту СЛТ і РСЛТ залежно від наявності алергії на першому році життя

Групи дітей

Випадки дебюту СЛТ (n=37) i

РСЛТ (n=36) у дітей відповідної

вікової категорії з алергією на

першому році життя

Випадки дебюту СЛТ (n=96) i

РСЛТ (n=38) у дітей відповідної вікової категорії без алергії на

першому році життя

P1

P2

P3

P4

P5

≤6 міс.

≤12 міс

≤36 міс

≤72 міс

>72 міс

≤6 міс

≤12 міс

≤36 міс

≤72 міс

>72 міс

СЛТ, n/%

0

4/10,8

22/59,5

29/78,4

37/100,0

5/5,2

14/14,6

54/56,3

77/80,2

96/100,0

0,1902

0,5140

0,2964

0,3541

0,4935

РСЛТ, n/%

3/8,3

12/33,3

30/83,3

35/97,2

36/100,0

2/5,3

10/26,3

31/81,6

38/100,0

38/100,0

0,4740

0,4491

0,4129

0,4168

0,4865

Примітки. n – кількість дітей,

статистична значущість розбіжностей між випадками дебюту СЛТ і РСЛТ у відповідній віковій групі залежно від наявності алергії:

P1 – у віковій групі ≤ 6міс.

P2 – у віковій групі ≤ 12 міс

P3 – у віковій групі ≤ 36 міс

P4 – у віковій групі ≤ 72 міс

P5 – у віковій групі >72 міс