THE ROLE OF FAMILY AND SCHOOL IN THE DEVELOPMENT OF PRIMARY HEADACHES IN ADOLESCENTS

Віра Г. Марченко, Костянтин А. Степанченко

Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, Україна

Vira G. Marchenko , Kostiantyn A. Stepanchenko

Kharkiv Medical Academy of Post-Graduate Education, Kharkiv, Ukraine

РЕЗЮМЕ

Вступ: Первинний головний біль (ПГБ) може бути одним із проявів шкільної дезадаптації або причиною її розвитку. Психологічні аспекти відіграють першочергову роль у формуванні ПГБ та потребують вивчення можливого зв’язку ПГБ з віком, статтю, психологічними особливостями, а також роллю ближнього оточення, зокрема сім’ї і школи.

Мета дослідження: Вивчити рівень шкільної тривоги, особливості сімейних взаємовідносин та їх значення у розвитку ПГБ у підлітків.

Матеріали та методи: Вивчення рівня і характеру тривожності, пов’язаної зі школою, у підлітків проводилося за методикою діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса; рівня психосоціального стресу і емоційно-соціальної підтримки у підлітка – за опитувальником «Взаємодія батьки-дитина» (І. М. Марковська).

Результати: Підвищений рівень шкільної тривожності був найбільш вираженим у підлітків з епізодичними формами ПГБ. З наростанням частоти епізодів головного болю частіше відзначалася низька фізіологічна опірність стресу (r=+0,45, р<0,05). Підлітки з ПГБ відзначали високу вимогливість мами і підвищену суворість і строгість заходів, які застосовувалися до них. Підлітки з епізодичним ПГБ, на відміну від контрольної групи, вказували на більш виражену контролюючу поведінку матері по відношенню до них (17,9±2,4 та 15,1±2,2 бала відповідно, р<0,05). Підлітки з хронічним ПГБ частіше відзначали емоційну дистанцію, відсутність співпраці, низький ступінь задоволеності відносинами, як з матір’ю, так і з батьком (р<0,05).

Висновки: Відсутність почуття базисної безпеки розширює індивідуальну значимість стресових подій для підлітка з ПГБ і впливає на формування у нього неадекватних і обмежених стереотипів долаючої біль поведінки.

ABSTRACT

The aim: To study the level of school anxiety, role of family relationships and their importance in the development of primary headache in adolescents.

Materials and methods: The study of the level of school anxiety in adolescents was carried out according to the method of diagnosing the level of school anxiety by Phillips; the level of psychosocial stress and emotional and social support in the adolescents – to the questionnaire “Interaction parents-child” (I. M. Markovskaya).

Results: The increased level of school anxiety was most pronounced in adolescents with episodic primary headache. With an increase in the frequency of headache episodes, a low physiological stress resistance was observed more often (r=+0,45, p<0.05). Adolescents with a primary headache noted high demanding mom and increased severity of the measures that were applied to them. Adolescents with episodic primary headache, in contrast to the control group, indicated a mother’s strict control (17,9 ± 2,4 and 15,1 ± 2,2 points, respectively, p<0,05). Adolescents with chronic primary headache noted emotional distances, lack of cooperation, low degree of satisfaction with their relationship with their mother and father (p<0,05).

Conclusions: Lack of basic security extends the individual significance of stress events for adolescents with primary headache and affects the formation of inadequate and limited pain coping strategies.

Wiad Lek 2018, 71, 8, -1496

ВСТУП

З огляду на ту обставину, що не менше 86-90% людей страждають від періодично виникаючого головного болю (ГБ), і той факт, що він порушує працездатність і соціальну адаптацію населення, слід віднести дану патологію до розряду важливих загальномедичних, соціальних і економічних проблем [1]. Головний біль напруження (ГБН) та мігрень – є найбільш частими формами первинних цефалгій у популяції [2]. За даними різних авторів, частота ГБН коливається в широких межах і становить від 52% [3] до 72,8% [4]. Істинний рівень поширеності ГБН в дитячій популяції може бути і вище, так як багато підлітків, які відчувають ГБ невеликої та середньої інтенсивності, не звертаються за медичною допомогою. Первинний головний біль (ПГБ) може бути одним із проявів шкільної дезадаптації або причиною її розвитку. Підлітки, які страждають на ПГБ, в порівнянні зі здоровими однолітками, в більшості випадків соціально дезадаптовані і мають знижену якість життя [5].

Всебічна оцінка факторів, які сприяють маніфестації захворювання та визначають особливості його перебігу і прогноз – проблема, яка вимагає подальшого детального вивчення. Прогрес в її вирішенні пов’язаний з поглибленим вивченням можливого зв’язку ПГБ з віком, статтю, психологічними особливостями, а також роллю ближнього оточення, зокрема сім’ї і школи [6]. Психологічні аспекти, які відіграють першочергову роль у формуванні ПГБ, вивчені недостатньо, а можливості сучасних методів аналізу особистості пацієнта використовуються не в повному обсязі.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Вивчити рівень шкільної тривоги, особливості сімейних взаємовідносин та їх значення у розвитку ПГБ у підлітків.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Проведені клінічні спостереження 179 підлітків у віці від 13 до 18 років, які хворіли на ПГБ (152 підлітка з ГБН та 27 підлітків з мігренню). Групою контролю були 50 клінічно здорових підлітка. Із загальної групи підлітків з ПГБ виділено 2-і групи з різними формами ПГБ: І група – епізодичний первинний головний біль (ЕПГБ); ІІ група – хронічний первинний головний біль (ХПГБ).

Вивчення рівня і характеру тривожності, пов’язаної зі школою, у підлітків проводилося за методикою діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса. Аналізувався загальний внутрішній емоційний стан школяра, який багато в чому визначався наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) і їхньою кількістю: загальна тривожність у школі; переживання соціального стресу; фрустрація потреби в досягненні успіху; страх самовираження; страх ситуації перевірки знань; страх не відповідати очікуванням оточуючих; низька фізіологічна опірність стресу; проблеми і страхи у відносинах з вчителями.

З метою визначення рівня психосоціального стресу і емоційно-соціальної підтримки у підлітка з ПГБ використовували опитувальник «Взаємодія батьки-дитина» (І. М. Марковська) [7]. Для шкал опитувальника автором були взяті такі параметри, які виділяються в ряді досліджень з даної проблеми: автономія-контроль; відмовлення-прийняття; вимогливість; ступінь емоційної близькості; строгість; непослідовність-послідовність; співробітництво; згода; авторитетність; задоволеність.

Статистична обробка проведена загальноприйнятими методами з обчисленням відсотків, середніх значень і їх помилок з використанням комп’ютерних програм «Statgraphics 5.0, Plus», Microsoft Excel 2007. При оцінці достовірності відмінностей вибірок використовували t-критерій Стьюдента, критерій U Вілкоксона-Манна-Уїтні, Т (парний критерій Вілкоксона), метод кутового перетворення Фішера.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Результати вивчення рівня і характеру тривожності підлітків, пов’язаної зі школою, за методикою діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса, представлені в табл. І. Як видно з таблиці, у всіх підлітків з ПГБ, в порівнянні з контрольною групою, була достовірно підвищена фрустрація потреби в досягненні успіху, коли несприятливий психічний фон не дозволяв школяреві розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату (частіше виявлявся у підлітків з ЕПГБ), а також проблеми та страхи у відносинах з вчителями, при яких загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими в школі знижував успішність школяра. За даними тесту у хворих всіх досліджуваних груп виявлялася низька фізіологічна опірність стресу, найбільш виражена у підлітків з ХПГБ, що знижує пристосовуваність школяра до ситуацій стресогенного характеру та підвищує ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний фактор середовища.

Треба відзначити, що у підлітків з епізодичними формами ПГБ відзначалися підвищені і високі показники за шкалами страх ситуації перевірки знань, страх невідповідності в очікуваннях оточуючих і загальна тривожність у школі. Такі пацієнти відзначали негативне ставлення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо публічної) знань, досягнень, можливостей; орієнтувалися на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок; мали тривогу з приводу оцінок, які давали їм оточуючі, очікували від них негативних оцінок; мали тривожний стан, пов’язаний з різними формами залучення підлітка в життя школи. У пацієнтів з ХПГБ відзначений підвищений, а у підлітків з ЕПГБ – високий рівень переживань соціального стресу, який був пов’язаний зі складнощами встановлення соціальних контактів, насамперед – з однолітками. У пацієнтів з ПГБ не відзначено достовірної відмінності показників за шкалою страх самовираження від групи здорових однолітків.

Таким чином, підлітки з первинним головним болем мали підвищений і високий рівень шкільної тривожності, який був найбільш виражений у пацієнтів з ЕПГБ. Однак для всіх груп пацієнтів з ПГБ була характерна низька фізіологічна опірність стресу, яка погіршувалася з наростанням частоти епізодів ГБ (r=+0,47; р<0,05). Тривога – це результат виникнення або очікування фрустрації і представляє собою не стільки форму психічної адаптації, скільки сигнал, який свідчить про її порушення і активує адаптивні механізми. У свою чергу, підвищення рівня тривожності може привести до перенапруження механізмів адаптації.

Однією з умов, які впливають на прояв тривожності у підлітків, є психологічний мікроклімат сім’ї. Як один з її членів, підліток вступає в певні стосунки з батьками, які можуть чинити на нього як позитивний, так і негативний вплив.

В цілому в сім’ях підлітків з ПГБ головний біль різної етіології відзначався достовірно частіше – 59,0% (р<0,05). Так, в 2 рази частіше, ніж у контрольній групі, було два і більше родича з ГБ. При цьому у родичів I ступеня спорідненості відсоток даної ознаки був достовірно вище – 36,9% (р<0,01). Підлітки з ПГБ в три рази частіше ствердно відповідали на питання: чи обговорюється в їх присутності ГБ дорослими – 63,2% при 18,5% у здорових однолітків. У цій ситуації родичі, які самі страждали і обговорювали ГБ в родині, були для підлітка «негативною навчальною моделлю». Їх посилене «больове виховання» нерідко призводить до обмеження повсякденної активності та невміння школяра самостійно справлятися з болем.

Для оцінки ролі сімейних відносин у формуванні ПГБ нами був обраний опитувальник «Взаємодія батьки-дитина» (І.М. Марковська). Достовірна розбіжність у батьківському відношенні в групах підлітків з ПГБ, в порівнянні з контрольною групою, була виявлена тільки за шкалами невимогливість-вимогливість (15,1±2,7 та 13,2±1,8 бала відповідно, р<0,05) і м’якість-строгість (13,5±2,6 та 10,3±2,2 бала відповідно, р<0,05) матері по відношенню до підлітка (табл. ІІ). Дані першої шкали вказують на високу вимогливість мами по відношенню до підлітка, очікування нею більш високого рівня відповідальності від дитини. За результатами другої шкали можна судити про підвищену суворість і строгість заходів, які застосовуються до дитини, про жорсткість правил, які встановлюються у взаєминах між мамою і підлітком, про ступінь примусу підлітка до чого-небудь.

Потрібно відзначити, що підлітки з ЕПГБ достовірно частіше, в порівнянні зі здоровими однолітками, відзначали більш виражену контролюючу поведінку матері по відношенню до себе, яка частіше за все проявлялася в дріб’язковій опіці, нав’язливості, різного роду обмеженнях.

Підлітки з ХПГБ, на відміну від інших груп обстежуваних, частіше відзначали емоційну дистанцію, відсутність співпраці, низький ступінь задоволеності відносинами як з матір’ю, так і з батьком, що свідчило про порушення в структурі батьківсько-підліткових відносин, можливих конфліктах або про стурбованість дитини сімейною ситуацією. Відсутність почуття базисної безпеки розширює індивідуальну значимість стресових подій для підлітка і впливає на формування у нього неадекватних і обмежених стереотипів долаючої біль поведінки.

ВИСНОВКИ

Підвищений рівень шкільної тривожності найбільш виражений у підлітків з епізодичними формами первинного головного болю. З наростанням частоти епізодів головного болю частіше відзначається низька фізіологічна опірність стресу. Підлітки з первинним головним болем відзначають високу вимогливість мами і підвищену суворість і строгість заходів, які застосовуються до них. Підлітки з епізодичним первинним головним болем вказують на більш виражену контролюючу поведінку матері по відношенню до них. Підлітки з хронічним первинним головним болем частіше відзначають емоційну дистанцію, відсутність співпраці, низький ступінь задоволеності відносинами, як з матір’ю, так і з батьком.

REFERENCES

1. Global Burden of Disease Study 2013 Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 301 acute and chronic diseases and injuries in 188 countries, 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 2015; 22 (9995): 743–800.

2. A. El-Sherbiny Naglaa, Masoud Mohamed, M. Shalaby Nevin, S. Shehata Hatem Prevalence of primary headache disorders in Fayoum Governorate, Egypt. J Headache Pain. 2015; 16: 85.

3. Luka-Krausgril U., Anders K. Headache in children: diagnostics, prevalence and psychological factors. Cephalalgia. 1997; 17: 296.

4. Barea, L. M., Tannhauser M., Rotta N. T. An epidemiologic study of headache among children and adolescents of southern Brazil. Cephalalgia. 1996; 16: 545–549.

5. Genizi Jacob, Khourieh Matar Amal, Schertz Mitchell [et al.] Pediatric mixed headache – The relationship between migraine, tension-type headache and learning disabilities – in a clinic-based sample. J Headache Pain. 2016; 17: 42.

6. Zebenholzer Karin, Lechner Anita, Broessner Gregor, [et al.] Impact of depression and anxiety on burden and management of episodic and chronic headaches – a cross-sectional multicentre study in eight Austrian headache centres. J Headache Pain. 2016; 17: 15.

Дисертаційна робота виконана у відповідності з комплексною програмою Харківської медичної академії післядипломної освіти «Головний біль напруження у підлітків: механізми формування, перебіг, терапія, прогноз» (номер державної реєстрації 0112U000037).

Вклад авторів:

В порядку черговості авторства

Конфлікт інтересів:

Автори не заявляють про конфлікт інтересів

АВТОР ДО КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Костянтин А. Степанченко

Kафедра неврології та дитячої неврології

Харківська медична академія післядипломної освіти

вул. Корчагінців 58, 61176, Харків, Україна

тел: +380963880884

е-mail: kosty0516@gmail.com

Надіслана: 25.07.2018

Затверджена: 20.09.2018

Таблиця І. Рівень і характер тривожності у підлітків з ПГБ за методикою діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса (%)

Рівень шкільної тривожності за шкалами тесту

ЕПГБ

(n=123)

ХПГБ

(n=56)

Контрольна група

(n=50)

Абс.

%

Абс.

%

Абс.

%

Переживання соціального стресу

Низький

43

35,0

16

28,6

16

32,0

Оптимальний

64

52,0

30

53,6

28

56,0

Підвищений

16

13,0■

14

25,0*

6

12,0

Високий

Фрустрація потреби в досягненні успіху

Низький

48

39,0

17

30,4

17

34,0

Оптимальний

59

48,0*■■

37

66,1

33

66,0

Підвищений

16

13,0**

2

3,6*

Високий

Страх самовираження

Низький

43

35,0

19

33,9

16

32,0

Оптимальний

16

13,0

8

14,3

6

12,0

Підвищений

59

48,0

25

44,6

23

46,0

Високий

5

4,1

4

7,1

5

10,0

Страх ситуації перевірки знань

Низький

27

22,0**

21

37,5

22

44,0

Оптимальний

43

35,0*

14

25,0

11

22,0

Підвищений

43

35,0

20

35,7

17

34,0

Високий

11

8,9**

1

1,8

Страх невідповідності в очікуваннях оточуючих

Низький

48

39,0

20

35,7

16

32,0

Оптимальний

27

22,0

13

23,2

8

16,0

Підвищений

21

17,1**

12

21,4

17

34,0

Високий

27

22,0

11

19,6

9

18,0

Низька фізіологічна опірність стресу

Низький

70

56,9*

29

51,8**

37

74,0

Оптимальний

24

19,5*

8

14,3

11

22,0

Підвищений

24

19,5**

12

21,4**

2

4,0

Високий

5

4,1**

7

12,5**

Проблеми і страхи у відносинах з вчителями

Низький

16

13,0

6

10,7

6

12

Оптимальний

59

48,0**

27

48,2*

33

66,0

Підвищений

43

35,0**

18

32,1*

9

18,0

Високий

5

4,1

5

8,9

2

4,0

Загальна тривожність у школі

Низький

64

52,0

25

44,6

28

56,0

Оптимальний

43

35,0

24

42,9

17

34,0

Підвищений

11

8,9

7

12,5

5

10,0

Високий

5

4,1**■■

Примітки:

1. Достовірність відмінностей за методом кутового перетворення Фішера:

* – р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001 в порівнянні з контрольною групою;

2. Достовірність відмінностей за методом кутового перетворення Фішера:

– р<0,05; ■■ – р<0,01; ■■■ – р<0,001 при зіставленні показників хворих з ЕПГБ і ХПГБ.

Таблиця ІІ. Порівняльна характеристика батьківських відносин у підлітків з ПГБ і здорових однолітків (бали, M±m)

Показники

ЕПГБ

(n=123)

ХПГБ

(n=56)

Контрольна група

(n=50)

Мама

1. Невимогливість – вимогливість

15,7±2,2*

15,2±4,4*

13,2±1,8

2. М’якість – строгість

12,9±2,4*

14,7±3,6*

10,3±2,2

3. Автономність – контроль

17,7±2,3*

13,7±1,7

15,0±2,3

4. Емоційна дистанція – близькість

18,6±2,4

13,9±2,0*

17,5±3,2

5. Відмовлення – прийняття

19,1±2,5

19,3±1,6

19,4±2,8

6. Відсутність співпраці – співробітництво

18,2±2,4

15,2±2,3*

18,6±3,0

7. Незгода – згода

15,2±1,9

15,8±2,6

15,0±1,8

8. Непослідовність – послідовність

16,5±3,4

16,4±3,4

16,7±2,5

9. Авторитетність матері

18,4±3,1

18,1±3,1

17,4±3,2

10. Задоволеність відносинами з мамою

20,5±2,3

15,8±3,0*

18,9±3,4

Батько

1. Невимогливість – вимогливість

12,4±2,7

12,4±2,3

13,2±3,2

2. М’якість – строгість

12,1±3,0

13,6±3,4

12,4±2,6

3. Автономність – контроль

14,1±2,3

14,2±1,2

15,6±2,2

4. Емоційна дистанція – близькість

15,5±2,3

11,4±2,4*

14,4±3,4

5. Відмовлення – прийняття

18,7±2,7

19,7±1,4

18,5±2,8

6. Відсутність співпраці – співробітництво

13,2±3,1

11,7±2,1*

15,0±2,2

7. Незгода – згода

16,1±3,7

14,1±2,1

15,5±1,6

8. Непослідовність – послідовність

19,4±3,2

18,4±3,4

19,7±3,1

9. Авторитетність батька

13,2±2,8

14,6±9,6

15,2±2,8

10. Задоволеність відносинами з батьком

16,1±3,8

14,1±3,1*

17,9±2,2

Примітки:

1. Достовірність відмінностей за критерієм U Вілкоксона-Манна-Уїтні:

* – р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001 в порівнянні з контрольною групою;

2. Достовірність відмінностей за критерієм U Вілкоксона-Манна-Уїтні:

– р<0,05; ■■ – р<0,01; ■■■ – р<0,001 при зіставленні показників хворих з ЧЕГБН і ХГБН.