EFFECT OF EXPERIMENTAL ACUTE POSTNATAL AND MIXED HYPOXIA ON THE MORPHOLOGICAL STATE OF THE RATS LIVER STROMAL COMPONENT

Сергій О. Шерстюк1, Алла Б. Зотова1, Тетяна О. Храмова1, 2 Михайло С. Мирошниченко2

1 Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна

2 Харківський національний медичний університет, Харків, Україна

Sergiy O. Sherstiuk1, Alla B. Zotova1, Tetyana O. Khramova1, Mykhailo S. Myroshnychenko2

1V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine

2Kharkov National Medical University, Kharkiv, Ukraine

РЕЗЮМЕ

Вступ: В дитячій популяції України хвороби шлунково-кишкового тракту є досить поширеними, серед яких значна кількість випадків припадає на патологію печінки. Складність становлення функції печінки в антенатальному й інтранатальному періодах розвитку, її морфофункціональна незрілість зумовлюють високу чутливість даного органу до дії різних факторів з боку материнського організму. Значну актуальність мають питання впливу патології матері на формування «вантажу» хвороб на віддалених етапах онтогенезу у дітей. В літературі відсутні дані щодо впливу гіпоксії, як найчастішого пошкоджуючого чинника, що діє в антенатальному, інтранатальному та постнатальному періодах розвитку, на морфофункціональний стан печінки дітей різного віку, зокрема на її стромальний компонент.

Мета: Виявлення морфологічних особливостей стромального компоненту печінки щурів, що знаходилися на різних термінах постнатального онтогенезу, які піддавалися впливу гострої постнатальної та змішаної гіпоксії.

Матеріали та методи: Матеріалом дослідження була тканина печінки щурів. В даному дослідженні було сформовано три групи: I, до якої увійшли щури лінії WAG, народжені від самок з фізіологічною вагітністю і виведені з експерименту на 1, 14 і 35 добу постнатального онтогенезу; II, до якої увійшли щури лінії WAG, народжені від самок з фізіологічною вагітністю, які на 1 добу постнатального онтогенезу одноразово були піддані високогірній гіпоксії і виведені з експерименту на 1, 14 і 35 добу постнатального онтогенезу; III, до якої увійшли щури популяції «Чорний капюшон», які розвивалися в умовах хронічної внутрішньоутробної гіпоксії, зумовленої наявністю у їх матерів артеріальної гіпертензії, підданих на 1 добу постнатального онтогенезу високогірній гіпоксії і виведених з експерименту на 1, 14 і 35 добу постнатального онтогенезу. Проводилося морфометричне дослідження з метою визначення питомого об’єму строми печінки та імуногістохімічне дослідження з використанням моноклональних антитіл до колагенів I, III типів та фібронектину.

Результати: Змішана експериментальна гіпоксія призводить до збільшення та наростання з 1 по 35 добу питомого об’єму строми в печінці нащадків за рахунок розвитку склеротичних змін, що проявляється потовщенням пучків сполучнотканинних волокон, зменшенням відстані між ними, наявністю місцями серед сполучнотканинних волокон тільки колагенових волокон, активізацією процесів колагеноутворення з переважанням зрілого колагену I типу над незрілим колагеном III типу, посиленням експресії фібронектину. Гостра постнатальна гіпоксія з 1 по 35 добу експерименту не впливає на питомий об’єм строми печінки нащадків, проте починаючи з 14 доби призводить до розвитку склеротичних змін в даному органі, які наростають до 35 доби, менш виражені порівняно з виявленими склеротичними змінами при дії змішаної гіпоксії, і характеризуються потовщенням пучків сполучнотканинних волокон з подальшим зменшенням відстані між ними, вираженим переважанням колагенових волокон над еластичними місцями з практично повною відсутністю еластичних волокон, посиленням експресії фібронектину, активізацією процесів колагеноутворення з переважанням колагену I типу над колагеном III типу.

Висновоки: Гостра постнатальна гіпоксія з 14 доби постнатального життя, а змішана гіпоксія з 1 доби призводять до розвитку склеротичних змін у печінці дітей, які більш виражені у випадках моделювання змішаної гіпоксії та наростають з віком.

ABSTRACT

Introduction: In children population of Ukraine the diseases of the gastrointestinal tract are quite common, among which a significant number of cases occur in liver diseases. The complexity of the liver functions formation in antenatal and intranatal periods, its morphofunctional immaturity lead to the high sensitivity of this organ to the influence of various factors from the mother organism. Actual issues are the detection of the mothers pathology influence on the formation of diseases «cargo» in children remote stages of ontogenesis. In literature there are no data about the influence of hypoxia as the most common damaging factor in antenatal, intranatal and postnatal periods on the liver morphofunctional state of children of different ages, including its stromal component.

The aim of the study was the detection of morphological features of the stromal component of the rats liver, which were in different terms of postnatal ontogenesis, exposed to acute postnatal and mixed hypoxia.

Materials and methods: The study material was the rats liver tissue. In this study three groups were formed: I, which included rats of WAG line, born to mothers with physiological pregnancy and derived from the experiment on the 1st, 14th and 35th days of postnatal ontogenesis; II, which included rats of WAG line, born to mothers with physiological pregnancy, who were exposed to high altitude hypoxia on the 1st day of postnatal ontogenesis and derived from the experiment on the 1st, 14th and 35th days of postnatal ontogenesis; III, which included rats of «Black hood» line, that developed under conditions of chronic intrauterine hypoxia due to the presence of arterial hypertension in their mothers, exposed to high altitude hypoxia on the 1st day of postnatal ontogenesis and derived from the experiment on the 1st, 14th and 35th days of postnatal ontogenesis. It was conducted the morphometrical study for determine the specific volume of the liver stroma and an immunohistochemical study using monoclonal antibodies to types I, III collagen and fibronectin.

Results: Mixed experimental hypoxia leads to increase of the specific volume of liver stroma of descendants from the 1st to the 35th days of postnatal ontogenesis due to the sclerotic changes development, which manifest by thickening of the connective tissue fibers bundles, a decrease the distance between them, the presence of places among the connective tissue fibers with only collagen fibers, activation the collagen formation processes with the predominance of the mature type I collagen over the immature type III collagen, increase fibronectin expression. Acute postnatal hypoxia does not affect the specific volume of the liver stroma of descendants from the 1st to the 35th days, however since the 14th day leads to the sclerotic changes development in this organ, which increase to the 35th day, less pronounced compared with the detected sclerotic changes in the case of mixed hypoxia, and are characterized by the thickening of the connective tissue fibers bundles with the subsequent decrease the distance between them, the expressed predominance of collagen fibers over elastic fibers, increased fibronectin expression, activation the collagen formation processes with the predominance of the type I collagen over the type III collagen.

Conclusions: Acute postnatal hypoxia from the 14th day of postnatal life and mixed hypoxia the 1st day lead to the sclerotic changes development in the children liver, which are more pronounced in cases of mixed hypoxia modeling and increase with the age.

Wiad Lek 2018, 71, 8, -1549

ВСТУП

Здоров’я дітей є фактором національної безпеки, фундаментальною основою для формування громадського здоров’я та трудового потенціалу країни [1]. Епідеміологічні дослідження, проведені в Україні, свідчать про незадовільний стан здоров’я дитячого населення, що обумовлено в першу чергу зростанням хронічної патології та інвалідності [2].

В дитячій популяції України досить поширеними, за даними офіційної статистики, є хвороби шлунково-кишкового тракту. Так, в 2016 році в структурі захворюваності дітей 0-17 років патологія шлунково-кишкового тракту склала 3,45 % і посіла четверте рангове місце, а в структурі поширеності хвороб – друге рангове місце, склавши 6,43 % [1]. В структурі гастроентерологічної патології у дітей, по-перше, відзначається переважання хронічних запальних захворювань, що характеризуються омолодженням особливо останнім часом, а, по-друге, значна кількість випадків припадає на патологію печінки [3].

Нині загальновизнано, що фундамент здоров’я людини закладається в антенатальному та інтранатальному періодах, тому захворювання плода та новонародженого можуть позначитися на всьому подальшому житті [4]. Найбільший вплив на стан здоров’я плодів і новонароджених здійснюють фактори, які формують біологічний фон розвитку, зокрема, стан здоров’я вагітних жінок, характер перебігу вагітностей та пологів [5].

Печінка, як відомо, є не тільки найбільшою залозою органів травлення, але й одним з найскладніших, поліфункціональних органів в організмі людини [6]. З огляду на активну участь печінки в обмінних процесах, багато вчених даний орган називають «метаболічним мозком» [7].

Складність становлення функції печінки в антенатальному та інтранатальному періодах розвитку, незрілість ферментних систем, морфологічне диференціювання структурних елементів, що триває, зумовлюють високу чутливість даного органу до дії різних факторів з боку материнського організму [8]. Вітчизняними вченими доведені зміни морфофункціонального стану печінки плодів і новонароджених, які розвивалися в умовах материнського цукрового діабету, прееклампсії та залізодефіцитної анемії [9], при синдромі затримки внутрішньоутробного розвитку [10], при хронічній плацентарній недостатності [11] та дії експериментальної хронічної внутрішньоутробної гіпоксії [12].

Значну актуальність мають питання впливу патології матері на формування «вантажу» хвороб на віддалених етапах онтогенезу у дітей [4]. Проведений нами аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури не дозволив виявити інформації щодо впливу гіпоксії, як найчастішого пошкоджуючого чинника, що діє в антенатальному, інтранатальному та постнатальному періодах [13], на морфофункціональний стан печінки дітей, зокрема на її стромальний компонент.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою даного дослідження було виявлення морфологічних особливостей стромального компоненту печінки щурів, що знаходилися на різних термінах постнатального онтогенезу, які піддавалися впливу гострої постнатальної та змішаної гіпоксії.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

У дослідженні були використані щури лінії WAG та популяції «Чорний капюшон», які утримувались в експериментальній біологічній клініці Харківського національного медичного університету.

В даному дослідженні було сформовано три групи: I (група контролю), до якої увійшло 33 щура лінії WAG, народжені від самок з фізіологічною вагітністю і виведені з експерименту на 1, 14 і 35 добу постнатального онтогенезу; II (моделювання гострої постнатальної гіпоксії), до якої увійшло 37 щурів лінії WAG, народжених від самок з фізіологічною вагітністю, які на 1 добу постнатального онтогенезу були піддані впливу високогірної гіпоксії шляхом поміщення їх в барокамеру на 15 хвилин в умови, що характеризуються підйомом на висоту 3500 метрів, що відповідало тиску 493 мм. рт. ст., і виведені з експерименту на 1, 14 і 35 добу постнатального онтогенезу; III (моделювання змішаної гіпоксії), до якої увійшло 47 щурів популяції «Чорний капюшон», які розвивалися в умовах хронічної внутрішньоутробної гіпоксії, зумовленої наявністю у їх матерів артеріальної гіпертензії, підданих на 1 добу постнатального онтогенезу подібній групі II високогірній гіпоксії і виведених з експерименту на 1, 14 і 35 добу постнатального онтогенезу. Артеріальна гіпертензія у самок популяції «Чорний капюшон» була доведена шляхом щоденного двотижневого вимірювання артеріального тиску на хвостовій артерії з подальшим документуванням підвищених цифр артеріального тиску, виявлення специфічних для даної патології мікроскопічних змін при морфологічному дослідженні внутрішніх органів частини самок.

Матеріалом дослідження була печінка експериментальних тварин, отримана під час проведення розтинів. У кожному випадку з печінки вирізали по два фрагменти тканини, і потім отриманий матеріал фіксували в 10 % розчині формаліну. Ущільнення тканин, фіксованих у формаліні, досягалося проведенням через спирти зростаючої концентрації, целоїдин, хлороформ і заливкою в парафін. З приготованих блоків для подальшого забарвлення готувалися серійні зрізи товщиною 4-5 мкм. Отримані мікропрепарати, забарвлені гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, за Маллорі вивчали на мікроскопі «Olympus ВХ-41». Також проводилося морфометричне дослідження, в ході якого визначали питомий об’єм строми печінки.

Імуногістохімічне дослідження проводили на парафінових зрізах товщиною 5-6 мкм непрямим методом Кунса за методикою M. Brosman з використанням моноклональних антитіл (МКА) до колагенів I і III типів, фібронектину (Novocastra Laboratories Ltd, UK). Препарати вивчали в люмінесцентному мікроскопі «Axioskop 40». Оптичну щільність імунофлюоресценції визначали за методом Г.І. Губіної-Вакулик і співавт. [14].

Показники в групах порівнювали, використовуючи t-критерій Ст’юдента. Результати вважалися достовірними при p<0,05. Статистичну обробку отриманих результатів дослідження виконували з використанням програми Microsoft Excel 2016.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Мікроскопічно поверхня печінки щурів груп I-III в усі експериментальні терміни була покрита сполучнотканинною капсулою, волокна якої при забарвленні пікрофуксином за ван Гізоном мали різні відтінки від світло-червоного до темно-червоного кольору, а при забарвленні за Маллорі в сполучній тканині відмічалося переважання колагенових волокон синього кольору над еластичними волокнами червоного кольору. З капсули волокна сполучної тканини проникали всередину печінки і поділяли її на часточки, які, як відомо, є паренхімою даного органу.

Строма печінки, яка була більш вираженою в портальних трактах, представлена при забарвленні пікрофуксином за ван Гізоном від світло-червоного до темно-червоного кольору сполучнотканинними волокнами, серед яких при забарвленні за Маллорі переважали колагенові волокна синього кольору над еластичними волокнами червоного кольору. Між волокнами сполучної тканини була виявлена нечисленна поліморфно-клітинна інфільтрація. У міждольковій сполучній тканині в області портальних трактів визначалися судини воротної вени, печінкової артерії та жовчні протоки, які формували тріади.

Необхідно відзначити, що в групі II на 14 і 35 добу експерименту і в групі III на всіх термінах експерименту в стромі печінки при забарвленні за Маллорі були виявлені поля зору, в яких визначалися колагенові волокна і були відсутні еластичні волокна.

Мікроскопічно в печінці були виявлені гемодинамічні зміни, представлені повнокрів’ям судин, наявністю діапедезних крововиливів і ознаками набряку, ступінь вираженості яких на 1 добу експерименту була максимальною в групі III, мінімальної в групі II, і зменшувалася зі збільшенням термінів експерименту.

У групах I−III зі збільшенням термінів експерименту в стромі печінки щурів відзначалося закономірне вікове потовщення пучків сполучнотканинних волокон і зменшення відстані між ними. Цікаво те, що в групі II на 14 і 35 добу, в групі III на 1, 14 і 35 добу вищевказані зміни були більш вираженими, наростали зі збільшенням експериментального терміну, що, з нашої точки зору, обумовлене не тільки віковими змінами, але й дією такого пошкоджуючого чинника, як гіпоксія, яка, як відомо, стимулює активність клітин фібробластичного ряду, в результаті чого продукується надмірна кількість сполучнотканинних волокон [15].

Виявлені нами під час гістологічного дослідження мікропрепаратів більш виражені склеротичні зміни в печінці щурів групи III порівняно з групою II обумовлені тим, що в групі III діяв більш агресивний пошкоджуючий фактор, представлений змішаною гіпоксією, складовими якої були, по-перше, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія, що характеризується тривалим впливом і обумовлена розвитком хронічної плацентарної недостатності, яка була описана багатьма вченими у вагітних жінок з діагностованою артеріальною гіпертензією [16], по-друге, змодельована на першій добі життя нащадків гостра постнатальна гіпоксія. У групі II впливала на нащадків тільки гостра постнатальна гіпоксія, яка, з нашої точки зору, є свого роду стресогенним фактором, що призводить до активізації клітин фібробластичного диферону, що вже на 14 добу експерименту проявляється надмірною продукцією волокнистого компоненту сполучної тканини.

При аналізі питомих об’ємів строми печінки, показники яких наведені в таблиці 1, в групах I−ІII було виявлено значиме (p<0,05) збільшення вищевказаного морфометричного показника з віком. Порівняно з групою I в групі II на всіх термінах експерименту показник питомого об’єму строми печінки значимо (p>0,05) не відрізнявся, а в групі III був значимо (p<0,05) більшим. У групі III порівняно з групою II питомий об’єм строми печінки на всіх термінах експерименту був значимо (p<0,05) більшим.

Таким чином, отримані показники питомого об’єму строми печінки і результати гістологічного дослідження в групі III порівняно з групою I підтверджують розвиток склеротичних змін в печінці (рис 1). Подібні зміни були виявлені нами під час морфологічного дослідження печінки доношених мертвонароджених від матерів з гіпертонічною хворобою ІІ стадії [17].

У групі II порівняно з групою I хоч питомий об’єм строми печінки значимо не відрізнявся, проте результати мікроскопічного дослідження також задокументували з 14 доби експерименту розвиток склеротичних змін, що проявлялося, як зазначено вище, більш вираженим потовщенням пучків сполучнотканинних волокон, зменшенням відстані між ними, наявністю полів зору, де серед сполучнотканинних волокон визначалися тільки колагенові волокна.

Основними компонентами сполучної тканини, як відомо, є волокнисті структури, основна речовина, що відіграє роль інтегративно-буферного метаболічного середовища, та клітинні елементи, що створюють й підтримують кількісне та якісне співвідношення складу неклітинних компонентів. Колагенові структури, що входять до складу сполучної тканини, є найбільш представленими її компонентами, що утворюють складну організаційну ієрархію [18].

В ході імуногістохімічного дослідження в капсулі печінки, міжчасточковій сполучній тканині, в периваскулярних та перидуктальних просторах було виявлено світіння зрілого колагену I типу та молодого, незрілого колагену III типу, співвідношення та інтенсивність світіння яких були різними в групах I−III (таблиця II).

Аналізуючи дані таблиці 2, було виявлено, що на 1 добу експерименту в групі II порівняно з групою I показники оптичної щільності світіння обох колагенів значимо (p>0,05) не відрізнялися, а в групі III порівняно з групою I були значимо (p<0,05) більшими, що свідчило про розвиток склеротичних змін. Однак на 14 добу і особливо на 35 добу експерименту показники оптичної щільності світіння колагенів I і III типів у групах II і III були значимо (p<0,05) більшими порівняно з відповідними показниками групи I. У групі III склеротичні зміни на 14 і 35 добу експерименту були більш вираженими порівняно з групою II, про що свідчили значимо (p<0,05) більші показники оптичної щільності світіння обох колагенів, причому виявлені склеротичні зміни в групах II і III наростали зі збільшенням термінів експерименту (рис.2).

Аналізуючи процеси колагеноутворення на 1 добу експерименту в групах I і II було виявлено значиме (p<0,05) переважання колагену III типу над колагеном I типу, а в групі III значимо (p<0,05) переважав колаген I типу над колагеном III типу. Відомо, що в процесі дозрівання сполучної тканини спершу продукується незрілий колаген III типу, який потім переходить в зрілий колаген I типу [19]. Виявлені особливості колагеноутворення в печінці на 1 добу також свідчать про розвиток склеротичних змін в групі III. На 14 і 35 добу експерименту в групі I значимо (p<0,05) переважав колаген III типу над колагеном I типу, а в групах II і III – колаген I типу над III типом, що свідчило про розвиток склеротичних змін (рис. 3).

В усіх групах зі збільшенням термінів експерименту було виявлено значиме (p<0,05) збільшення оптичної щільності світіння колагену I і III типів, що обумовлено в групі I віковими змінами, а в групах II і III як віковими змінами, так і надмірною активізацією процесів колагеноутворення в результаті дії пошкоджуючого фактору.

Одним з основних адгезивних глікопротеїнів сполучної тканини є фібронектин, який сприяє фіксації клітин в міжклітинному просторі за рахунок взаємодії з мембранними рецепторами, зв’язується з колагеновими фібрилами, підсилює процеси фагоцитозу, тобто є «молекулярним клеєм». Доведена роль фібронектину в розвитку цирозу печінки [20].

Оптична щільність світіння фібронектину в групах I, II, III на 1 добу експерименту склала (0,443±0,003) умов.од.оптич.щільн., (0,446±0,003) умов.од.оптич.щільн., (0,597±0,001) умов.од.оптич.щільн.; на 14 добу – (0,451±0,002) умов.од.оптич.щільн., (0,537±0,002) умов.од.оптич.щільн., (0,649±0,002) умов.од.оптич.щільн.; на 35 добу – (0,514±0,004) умов.од.оптич.щільн., (0,634±0,001) умов.од.оптич.щільн., (0,737±0,002) умов.од.оптич.щільн. При аналізі показника оптичної щільності світіння фібронектину в усіх групах було виявлено значиме (p<0,05) його наростання зі збільшенням термінів експерименту, що обумовлено в групі I віковими змінами, а в групах II і особливо III як віковими, так і склеротичними змінами.

На 1 добу експерименту оптична щільність світіння фібронектину в групах II і I значимо (p>0,05) не відрізнялася, а в групі III була значимо (p<0,05) більшою порівняно з групою I. Однак на 14 і 35 добу експерименту оптична щільність світіння фібронектину була значимо (p<0,05) більшою в групах II і III порівняно з групою I (рис. 4), причому в групі III даний показник був значимо (p<0,05) більшим порівняно з групою II як на 14, так і на 35 добу.

Проведений нами аналіз експресії фібронектину також свідчить про розвиток в групі II з 14 доби, а в групі III з 1 доби експерименту склеротичних змін в печінці щурів, ступінь вираженості яких наростає з віком і максимальна при моделюванні змішаної гіпоксії порівняно з гострою постнатальною гіпоксією.

ВИСНОВКИ

1. Змішана експериментальна гіпоксія, складовими якої є хронічна внутрішньоутробна гіпоксія, зумовлена наявністю у матері артеріальної гіпертензії, і гостра постнатальна гіпоксія, призводить до збільшення та наростання з 1 по 35 добу експерименту питомого об’єму строми в печінці нащадків за рахунок розвитку склеротичних змін, що проявляється потовщенням пучків сполучнотканинних волокон, зменшенням відстані між ними, наявністю місцями серед сполучнотканинних волокон тільки колагенових волокон, активізацією процесів колагеноутворення з переважанням зрілого колагену I типу над незрілим колагеном III типу, посиленням експресії фібронектину.

2. Гостра постнатальна гіпоксія з 1 по 35 добу експерименту не впливає на питомий об’єм строми печінки нащадків, проте починаючи з 14 доби призводить до розвитку склеротичних змін в даному органі, які наростають до 35 доби, менш виражені порівняно з виявленими склеротичними змінами при дії змішаної гіпоксії, і характеризуються потовщенням пучків сполучнотканинних волокон з подальшим зменшенням відстані між ними, вираженим переважанням колагенових волокон над еластичними місцями з практично повною відсутністю еластичних волокон, посиленням експресії фібронектину, активізацією процесів колагеноутворення з переважанням колагену I типу над колагеном III типу.

REFERENCES

1. Shhorichna dopovid’ pro stan zdorov’ja naselennja, sanitarno-epidemichnu situaciju ta rezul’taty dijal’nosti systemy ohorony zdorov’ja Ukrai’ny. 2016 rik [Annual report on the health status of the population, the sanitary-epidemic situation and the results of the health care system of Ukraine. 2016 year]. Ministry of Health of Ukraine, Government Agency «Ukrainian Institute for Strategic Studies». Kyiv: 2017; 516 p.

2. Sargosh O., Chetverikova O., Belikova I. et al. Sravnitel’nyj analiz dinamiki pokazatelej sostojanija zdorov’ja detej shkol’nogo vozrasta Ukrainy v sovremennyh uslovijah [Comparative analysis of dynamics of health status indexes among school age children of Ukraine in modern conditions]. Wiadomości Lekarskie. 2017; 70(3) (1): 462–465.

3. Marushko R.V. Faktory ryzyku ta prognozuvannja rozvytku funkcional’nyh i hronichnyh zapal’nyh zahvorjuvan’ kyshechnyku v ditej rann’ogo viku [Risk factors and prediction for functional and chronic inflammatory bowel diseases in infants]. Perinatology and Pediatrics. 2014; 1 (57): 51–55.

4. Peterson V.D., Rjabichenko T.I., Gauzer V.V. et al. Vzaimosvjaz’ zabolevanij zhenshhin vo vremja beremennosti s narushenijami zdorov’ja detej na jetapah ontogeneza [Interrelation of women diseases during pregnancy with children health disorders at stages of ontogenesis]. Siberian scientific medical journal. 2003; 3 (109): 69–73.

5. Dudina O.O. Suchasnyj stan zahvorjuvanosti vagitnyh i novonarodzhenyh [Current status of morbidity of pregnant women and newborn]. Ukraine. The health of the nation. 2013; 2 (26): 13 – 19.

6. Lemeshhenko V.V. Dinamika otnositel’noj ploshhadi tkanevyh komponentov i krovenosnyh sosudov pecheni u porosjat novorozhdennogo perioda [Dynamics of the relative area of the tissue components and blood vessels of the liver in the piglets of the newborn period]. Scholarly notes EO VSAVM. 2011; 47 (47): 263–265.

7. Lemeshhenko V.V. Morfologicheskaja nezavershennost’ pecheni kak faktor adaptogeneza u novorozhdennyh zhivotnyh [Morphological incompleteness of the liver as a factor in adaptogenesis in newborn animals]. Transactions of Taurida Agricultural Science. 2015; 1 (164): 121–130.

8. Poretskova G.Yu. Osobennosti belkovo-sinteticheskoj funkcii pecheni u nedonoshennyh novorozhdennyh detej pri fiziologicheskom i oslozhnennom techenii postnatal’noj adaptacii [Features of the protein-synthetic function of the liver in premature newborns with physiological and complicated course of postnatal adaptation]. The dissertation author’s abstract on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a specialty 14.00.09 «Pediatrics». Samara: 2004, 28 p.

9. Procenko O.S. Patologіchna anatomіja gepatobіlіarnoї sistemi plodіv ta novonarodzhenih vіd materіv z uskladnenoju vagіtnіstju [Pathological anatomy of hepatobiliary system of fetuses and newborns from mothers with complicated pregnancy]. The dissertation author’s abstract on competition of a scientific degree of the doctor of medical sciences on a specialty 14.03.02 «Pathological anatomy», Kharkiv: 2013, 39 p.

10. Godovanec Ju.D., Jurkiv O.I., Godovanec O.S. et al. Klinichni projavy ta dyferencijna diagnostyka funkcional’nyh porushen’ gepatobiliarnoi’ systemy u novonarodzhenyh pry perynatal’nij patologii’ [Clinical manifestations and differential diagnostics of functional disturbances of the hepatobiliary system in newborns in perinatal pathology]. Clinical Anatomy and Operative Surgery. 2010; 9(3): 39–41.

11. Grechko D.I. Patomorfologichni zminy pechinky mertvonarodzhenyh ta pomerlyh novonarodzhenyh pry placentarnij nedostatnosti [Pathomorphological changes in the liver of the mortinatus and dead newborns in cases of placental insufficiency]. Clinical and experimental pathology. 2012; 1 (39): 47–50.

12. Markovskij V.D., Sakal A.A. Vlijanie hronicheskoj vnutriutrobnoj gipoksii na morfofunkcional’noe sostojanie pecheni potomstva krys [The effect of chronic intrauterine hypoxia on the morphofunctional state of the liver of the offspring rats]. Bulletin of problems in biology and medicine. 2016; 2 (2 (129): 200–204.

13. Shevchenko L.I., Znamenskaja T.K., Rozova E.V. Vlijanie gipoksicheskih sostojanij razlichnogo geneza na razvitie ploda i techenie rannego neonatal’nogo perioda u novorozhdennyh [Influence of the hypoxic states of different genesis on the development of fetus and flow of early neonatal period at newborn]. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2011; 1(1): 113–118.

14. Gubina-Vakulyk G.I., Sorokina I.V., Markovsky V.D. et al. Sposib kilkisnogo vyznachennja vmistu antygenu v biologichnyh tkanynah [Method of quantitative determination of antigen content in biological tissues]. The patent for the utility model No 46489 G01N 33/00, 25.12.2009. Bulletin No. 4.

15. Serov V.V., Shehter A.B. Soedinitel’naja tkan’ (funkcional’naja morfologija i obshhaja patologija). [Connective tissue (functional morphology and general pathology)]. M. : Medicine. 1981; 312 p.

16. Jakovleva E.A., Demina O.V., Babadzhanjan E.N. et al. Placentarnaja disfunkcija [Placental dysfunction]. International Medical Journal. 2017; 2: 47–51.

17. Zotova A.B. Morfologicheskie osobennosti pecheni donoshennyh mertvorozhdennyh, razvivajushhihsja v uslovijah gipertonicheskoj bolezni materi [Morphological features of the liver of full-term stillbirths developing in conditions of hypertensive disease of the mother]. Ukrainian journal of medicine, biology and sports. 2018; 6(15): 20–25.

18. Afanas’ev Ju.I., Jurina N.A., Kotovskij E.F. et al. Gistologija: uchebnik [Histology: a textbook]. 5th ed., revised and added. M. : Medicine., 2001; 744 p.

19. Pavlov S.B., Popsuyshapka A.K., Pavlova G.B. Vozmozhnosti ispolzovanija markerov soedinitelnoj tkani dlja ocenki sostojanija zdorovja naselenija [Capabilities of application of soft-tissue markers for evaluation of the sate of population health]. International Medical Journal. 2005; 1:  124–128.

20. Buznickaja E.V. Sovremennye vozmozhnosti neinvazivnoj diagnostiki fibroza pri zhirovoj bolezni pecheni u detej i podrostkov s ozhireniem [Modern possibilities of noninvasive diagnosis of fibrosis at fatty liver disease in children and adolescents with obesity]. Modern gastroenterology. 2014; 6 (80): 19–24.

Вклад авторів:

В порядку черговості авторства

Конфлікт інтересів:

Автори не заявляють про конфлікт інтересів

АВТОР ДО КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Михайло С. Мирошниченко

Вул. Світла 27А, кв. 70, 61129, Харків, Україна

тел: +38-050-169-97-63

e-mail: msmyroshnychenko@ukr.net

Надіслана: 21.07.2018

Затверджена: 04.11.2018

Таблиця I. Середнє значення показника питомого об’єму строми (см3) печінки щурів груп I-III

Термін експерименту (доба)

Номер групи

I

II

III

1

0,086±0,06

0,089±0,053

р2>0,05

0,101±0,011

р2<0,05

р3<0,05

14

0,330±0,028

р1<0,05

0,300±0,012

р1<0,05

р2>0,05

0,350±0,011

р1<0,05

р2<0,05

р3<0,05

35

0,720±0,031

р1<0,05

0,740±0,048

р1<0,05

р2>0,05

0,820±0,031

р1<0,05

р2<0,05

р3<0,05

р1 – значимість відмінностей порівняно з показником попереднього терміну експерименту даної групи;

р2 – значимість відмінностей порівняно з показником групи I;

р3 – значимість відмінностей порівняно з показником групи II.

Таблиця II. Оптична щільність імунофлюоресценції колагенів I та III типів в групах I−III

Доба

експерименту

Номер групи

Тип колагенумов.од.оптич.щільн.)

І

ІІІ

1

I

0,327±0,009

0,413±0,006

р4<0,05

II

0,332±0,009

р2>0,05

0,418±0,004

р2>0,05 р4<0,05

III

0,634±0,004

р2<0,05 р3<0,05

0,555±0,003

р2<0,05 р3<0,05

р4<0,05

14

I

0,396±0,007

р1<0,05

0,436±0,007

р1<0,05 р4<0,05

II

0,623±0,001

р1<0,05 р2<0,05

0,562±0,004

р1<0,05 р2<0,05

р4<0,05

III

0,724±0,005

р1<0,05 р2<0,05 р3<0,05

0,639±0,003

р1<0,05 р2<0,05

р3<0,05 р4<0,05

35

I

0,419±0,008

р1<0,05

0,448±0,003

р1<0,05 р4<0,05

II

0,646±0,002

р1<0,05 р2<0,05

0,576±0,002

р1<0,05 р2<0,05

р4<0,05

III

0,752±0,002

р1<0,05 р2<0,05

р3<0,05

0,785±0,004

р1<0,05 р2<0,05

р3<0,05 р4<0,05

р1 – значимість відмінностей порівняно з показником попереднього терміну експерименту даної групи; р2 – значимість відмінностей порівняно з показником групи I; р3 – значимість відмінностей порівняно з показником групи II; р4 – значимість відмінностей порівняно з оптичною щільністю імунофлюоресценції колагену І типу.

Рис. 1. Печінка щура групи III на 35 добу експерименту. Проліферація строми в ділянці портальних трактів. Забарвлення за Маллорі, × 400.

Рис. 2. Печінка щура групи ІІІ на 35 добу експерименту. Інтенсивна імунофлюоресценція колагену І типу в септах. Непрямий метод Кунса з МКА до колагену І типу, ×400.

Рис. 3. Печінка щура групи ІІ на 35 добу експерименту. Імунофлюоресценція колагену ІІІ типу в печінкових часточках. Непрямий метод Кунса з МКА до колагену ІІІ типу, ×400.

Рис. 3. Печінка щура групи ІІ на 35 добу експерименту. Імунофлюоресценція колагену ІІІ типу в печінкових часточках. Непрямий метод Кунса з МКА до колагену ІІІ типу, ×400.