BUSINESS PLANNINGAS AS A TOOL FOR REFORMING PНС

Ярослава І. Августинович1, Василь М. Михальчук2, Віктор М. Пащенко2

1Комунальний заклад Васильківської районної ради «Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», Васильків, Україна

2Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна

Yaroslava I. Avhustynovych1, Vasyl M. Mykhalchuk2, Victor M. Pashchenko2

1Communal institution Vasylkiv district council “Vasylkiv district center

of primary medical and sanitary help”, Vasylkiv, Ukraine

2Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine

РЕЗЮМЕ

Вступ: Реформування первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), запровадження ринкових механізмів в охороні здоров’я та пов’язана з цим зміна статусу медичних закладів первинної ланки медичної допомоги вимагає нових підходів до організації та управління галуззю. Ця робота пов’язана з різними аспектами реформування охорони здоров’я: організаційним, медичним, соціальним, виробничим, фінансовим, економічним тощо.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності застосування принципів бізнес-планування для реформування ПМСД, зокрема як способу стратегічного планування та оперативного управління виробничою діяльністю медичного закладу, як способу запобігання та розв’язання проблем, що виникають на шляху реформування галузі, як інструменту для залучення зовнішнього капіталу, необхідного для реалізації проекту, як способу розвитку особистих управлінських якостей авторів проекту – керівника медичного закладу та його заступників.

Матеріали та методи: При підготовці статті були використані наступні матеріали та методи: методи опитування, структурного моделювання, фінансового аналізу, спостереження, порівняння. Аналіз проводився на базі матеріалів бухгалтерської та фінансової звітності медичних закладів.

Огляд: Практична реалізація будь-якого інноваційного проекту значно ускладнюється чи навіть стає неможливою без ретельно розробленого бізнес-плану. Бізнес-план потрібний не тільки для обґрунтування комерційної діяльності, але для реалізації некомерційних проектів з метою досягнення певних соціальних результатів. В бізнес-плані формулюється основна мета, напрямки діяльності, шляхи та засоби розв’язання проблем та охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Чим більш динамічним та невизначеним є зовнішнє економічне середовище, тим більше уваги слід приділяти розробці стратегічного плану. Успіх інноваційного проекту неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності і реального плану господарювання.

Висновки: В запропонованій статті ми розглянули питання доцільності використання принципів бізнес-планування в процесі реформування первинної медико-санітарної допомоги.

ABSTRACT

Introduction: The reform of primary health care (PHC), the introduction of market mechanisms in health care, and the consequent change in the status of primary health care institutions require new approaches to the organization and management of the sector. This work is related to various aspects of health care reform: organizational, medical, social, production, financial, economic, etc.

The aim of the research is to substantiate the need to apply the principles of business planning for the reform of PHC, in particular: аs a method of strategic planning and operational management of the production activities of a medical institution, аs a way of preventing and solving problems arising from the reform of the industry, аs an instrument for attracting external capital required for project implementation, аs a way of development of personal managerial qualities of the authors of the project – the head of a medical institution and his deputies.

Materials and methods: In preparing the article, the following materials and methods were used: survey methods, structural modeling, financial analysis, observation, comparison. Analysis was conducted on the basis of materials of accounting and financial reporting of medical institutions.

Review: The practical implementation of any innovation project is much more complicated or even impossible without a well-designed business plan. The business plan is necessary not only for the justification of commercial activity, but for the implementation of non-commercial projects in order to achieve certain social outcomes. The business plan formulates the main purpose, directions of activity, ways and means of solving problems, and describes the market, production, organizational and financial aspects of future business, as well as features of management. The more dynamic and uncertain the external economic environment, the more attention should be paid to developing a strategic plan. The success of the innovation project is impossible without a clear idea of the prospects of the activity and the real plan of management.

Conclusions: In this article we considered the feasibility of using the principles of business planning in the process of reforming primary health care.

Wiad Lek 2018, 71, 8, -1587

ВСТУП

Підготовка бізнес-плану в народному господарстві є обов’язковим етапом реалізації будь-якого інноваційного проекту [1]. Бізнес-план спрямований на досягнення двох основних завдань: 1. залучення можливих інвесторів до реалізації проекту; 2 створення основи для стратегічного планування та оперативного управління проектом. У бізнес-плані автори мають переконати своїх ділових партнерів, що їх підприємницька ідея є перспективною, а головне, що автори мають обґрунтовану реальну програму її реалізації.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою даної роботи є обґрунтування необхідності застосування принципів бізнес-планування для реформування ПМСД зокрема як способу стратегічного планування та оперативного управління виробничою діяльністю медичного закладу, як способу запобігання та розв’язання проблем, що виникають на шляху реформування галузі, як інструменту для залучення зовнішнього капіталу, необхідного для реалізації проекту, як способу розвитку особистих управлінських якостей авторів проекту – керівника медичного закладу та його заступників.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У роботі використаний комплекс методів: методи опитування, структурного моделювання, фінансового аналізу, спостереження, порівняння. Аналіз проводився на базі матеріалів бухгалтерської та фінансової звітності медичних закладів.

ОГЛЯД І ОБГОВОРЕННЯ

Для ПМСД робота з підготовки бізнес-плану пов’язана з різними аспектами реформування охорони здоров’я: організаційним, медичним, соціальним, виробничим, фінансовим, економічним тощо.

В бізнес-плані формулюється основна мета, напрямки діяльності, шляхи та засоби розв’язання проблем та охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

Мета бізнес плану полягає в наступному[2].

1. Бізнес-план – це спосіб стратегічного планування та оперативного управління виробничою діяльністю медичного закладу. Успіх діяльності залежить від трьох факторів: 1) чітко поставленої цілі; 2) правильного розуміння економічної ситуації; 3) якісного планування. Бізнес-план має вирішити всі ці проблеми, бути основою для поточного та оперативного планування.

2. Бізнес-план – це спосіб запобігання та розв’язання проблем, що виникають на шляху реформування галузі. Опрацювання бізнес-плану примушує керівника медичного закладу моделювати ситуації, розробляти різні сценарії, з’ясовувати проблеми, що стоять на перешкоді реалізації проекту. Це дає змогу запобігти можливим помилкам, розробити заходи по подоланню перешкод, що можуть виникнути в процесі роботи. Бізнес-план дає можливість перевірити реалістичність реформаторської ідеї ще до її реалізації. Вірогідним може бути варіант, що ідея є нереальною або економічно недоцільною. У такому випадку від неї краще відмовитись раніше, коли вона існує лише в проекті.

3. Бізнес-план – це інструмент для залучення зовнішнього капіталу, необхідного для реалізації проекту. Бізнес-план містить розрахунки про фінансові аспекти майбутнього бізнесу – скільки потрібно стартового капіталу на придбання обладнання, підготовку приміщення, який дохід передбачається отримати, як будуть повертатись борги кредиторам, який ступінь ризику неповернення коштів. Усе це створює надійне, реальне підґрунтя для побудови ділових, конструктивних взаємин між медичним закладом та іншими організаціями, страховими компаніями, підприємствами. За допомогою бізнес-плану керівник медичного закладу має переконати своїх майбутніх ділових партнерів, що підприємницька ідея є перспективною, а головне, що медичний заклад має обґрунтовану реальну програму її реалізації.

4. Бізнес-план – це спосіб розвитку особистих управлінських якостей авторів проекту – керівника медичного закладу та його заступників. В процесі розробки бізнес-плану керівник набуває досвіду оцінки умов конкуренції, власних переваг в організації надання медичних послуг, фінансовому плануванні тощо. Процес усвідомлення такої інформації дає корисний досвід управління.

Процес розробки бізнес-плану розпочинається з формування інформаційного забезпечення майбутнього бізнесу – збору документів чи даних правового, соціально-економічного, медичного, науково-технічного характеру, які забезпечують потреби керівника при опрацюванні бізнес-плану.

Зусилля авторів бізнес-плану повинні бути спрямованні на одержання в першу чергу маркетингової інформації: відомостей про майбутні контингенти – споживачів медичних послуг, рівня, якості та ефективності медичних послуг, що будуть надаватися, характеристики галузі та конкурентів, що надають подібні послуги.

На зміст, структуру та обсяги бізнес-плану впливають наступні фактори:

1. Цілі розробки бізнес-плану: залучення зовнішнього капіталу: комунікації з партнерами, моделювання системи управління: виявлення та запобігання проблем

2. Аудиторія для якої призначений бізнес-план. Вибір аудиторії в свою чергу залежить від поставленої мети: залучення зовнішнього капіталу, укладання договорів з партнерами, моделювання майбутнього бізнесу, попереднє визначення перешкод та шляхів їх подолання.

3. Розмір бізнесу та обсяги фінансових потреб. Чим є масштабніший підприємницький проект, чим більше інвестицій він потребує, тим ширше коло питань має бути висвітлено у бізнес-плані і тим детальнішими та ґрунтовнішими мають бути відповідні розрахунки. Наприклад, освоєння нових медичних технологій потребує більш ретельного та детального підходу, ніж просте розширення об’єму медичних послуг.

4. Специфіка майбутнього бізнесу. Сфера медичної допомоги та медичних послуг внаслідок своєї природи потребує більш об’ємного бізнес-плану, ніж роздрібна торгівля предметами гігієни та санітарії.

Нижче наведено структуру бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій та моделювання майбутнього бізнесу

Існують різні види бізнес-планів. Розглянемо їх типологію.

1. Повний бізнес-план інвестиційного проекту викладається для потенційного партнера або інвестора Містить результати маркетингового дослідження, обгрунтування стратегії освоєння ринку, передбачувані фінансові результати.

2. Концептуальний бізнес-план інвестиційного проекту є основою для переговорів з потенційним інвестором або партнером для з’ясування ступеню його зацікавленості або можливої причетності до проекту. Містить ключові положення бізнес плану без деталізації.

3. Бізнес-план організації – виклад перспектив розвитку медичного закладу на майбутній плановий період із зазначенням основних виробничих і фінансових показників і програми дій.

4. Бізнес-план структурного підрозділу (центру фінансової відповідальності) – виклад перед керівництвом плану розвитку господарської (операційної) діяльності структурного підрозділу..

5. Бізнес-план (заявка на кредит) для отримання на комерційній основі позикових засобів для реалізації інвестиційного проекту.

6. Бізнес-план (заявка на грант) для отримання коштів з державного бюджету чи благодійних фондів для вирішення соціально-значущих проблем.

Бізнес-план – це своєрідний рекламний документ, на підставі якого партнери чи інвестори можуть зробити висновки не лише про бізнес, але про його власників. Тому важливим є не тільки зміст бізнес-плану, але й його належне оформлення

Загальні вимоги до написання бізнес-плану.

1. Бізнес-план має бути стислим, простим, адекватним суті підприємницького проекту. Для невеликих проектів об’єм бізнес-плану може бути обмеженим 25 – 30 сторінками, для більш масштабних проектів необхідно підготувати докладніший бізнес-план. У бізнес-плані слід уникати деталізації опису медичних технологій, використовувати загальновідомі терміни, інформацію викладати в діловому стилі, але якомога доступніше.

2. Бізнес-план має бути функціональним, тобто містити тільки ту інформацію, яка цікавить потенціальних читачів. При необхідності додаткова інформація має бути приведена в додатках.

3. Бізнес-план повинен ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення мають бути обґрунтовані і підкріплені посиланням на тенденції розвитку галузі, проведені дослідження ринку, власний досвід та досвід діяльності конкурентів.

4. У бізнес-плані не слід піддаватися зайвому оптимізму. В процесі бізнес-планування слід розробляти три варіанти: оптимістичний, найбільш вірогідний та найгірший. Це створює певний запас міцності бізнесу.

5. Бізнес-план має бути легким для сприяння, чітким та логічним, таким, щоб у ньому можна було швидко знайти необхідну інформацію. Отже, в структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи.

6. Бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації. В умовах конкуренції інформація про наміри, перспективні проекти, та способи втілення їх в життя може представляти інтерес для потенційних конкурентів. Тому треба контролювати сферу поширення бізнес-плану.

Процес розробки бізнес плану має свою внутрішню логіку, яка не дозволяє авторові обминути ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не вирішивши, які конкретно медичні послуги планується запропонувати населенню, неможливо скласти реальний маркетинг-план без попередньо проведеного дослідження ринку.

В той же час на практиці можуть бути певні відхилення. Принциповим є те, що авторам неминуче треба опрацювати всі розділи бізнес-плану, а в процесі його підготовки повертатися до вже написаних розділів для доповнення, уточнення, доопрацювання.

Розглянемо основні розділи бізнес-плану

Правила технічного оформлення бізнес-плану передбачають наявність титульного аркуша, сторінки змісту, резюме на початку бізнес-плану, основних розділів плану (виробничого, організаційного, маркетингового, фінансового), додатків в кінці бізнес-плану, посилання на використані джерела інформації.

Змістовна частина бізнес-плану розпочинається з резюме. Резюме – це короткий (1 – 2 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових, найбільш важливих аспектів, здатних привернути увагу потенційних інвесторів та партнерів, зацікавити їх в подальшій реалізації бізнес-плану.

Орієнтовний перелік ключових аспектів організації бізнесу, який викладається в резюме, такий:

опис концепції бізнесу, його можливостей та переваг, які мають забезпечити конкурентоспроможність на ринку;

відомос7ті про цільовий ринок бізнесу – основні контингенти, особливості їх обслуговування, передбачувані об’єми послуг;

основні передбачувані показники фінансової діяльності медичного закладу – дохідність, період досягнення беззбитковості та повернення інвестиційних витрат;

характеристика загальних потреб у коштах, порядок та напрямки їх використання, строки та форма повернення кредитів;

відомості про компетенцію та професіоналізм керівників медичного закладу.

Резюме завершується особистою оцінкою керівників медичного закладу чи авторів підприємницького проекту вірогідності успіху та можливого ризику.

Наступним розділом бізнес-плану є характеристика галузі. Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, до якої належить вибраний бізнес. Якщо галузь та її ринок швидко зростають, то це сприятливо для бізнесу. Тому характеристику галузі треба починати із стислого та обґрунтованого аналізу стану справ у вибраній сфері діяльності. Для цього необхідно:

навести загальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденції її розвитку;

стисло характеризувати нові для галузі медичні технології та сферу їх поширення;

визначити нові чинники, які можуть позитивно чи негативно позначитися на розвитку галузі, розширити чи звузити вибраний сектор ринку медичних послуг.

Джерелом інформації про стан вибраного сектору медичних послуг та галузі в цілому є різноманітні публікації, статистичні дані, результати аналітичних досліджень, що їх готують МОЗ України, галузеві науково-дослідні інститути та місцеві органи охорони здоров’я. Ця інформація є доступною для незалежної перевірки. Тому автори бізнес-плану мають ретельно її підбирати та перевіряти, бо інвестори та партнери особливо чутливі у цій сфері.

Наступним кроком є розкриття місця медичного закладу в системі медичної допомоги населенню. З цією метою в бізнес-плані потрібно:

1. Дати загальну характеристику медичного закладу та визначити основні цілі його діяльності. При цьому важливо вказати:

стислий перелік медичних послуг, які мають надаватися, та потенційні контингенти населення, потреби яких у даних медичних послугах будуть задовольнятися;

інноваційну діяльність, сектор ринку, який планує зайняти медичний заклад, перспективи зайняття лідируючих позицій у вибраному секторі медичних послуг чи медичної допомоги; прибутковість діяльності, рівень професіоналізму персоналу;

стадію розвитку медичного закладу в даній сфері діяльності – початок, розширення, перепрофілювання;

географію району, на якій планується поширити медичні послуги;

характеристику наявної матеріально-технічної бази та перспективи її розширення.

2. Провести аналіз номенклатури медичних послуг та медичної допомоги, яка буде надаватися, з позицій їх медичної, соціальної та економічної ефективності, а також додаткових переваг, які одержить пацієнт в даному медичному закладі. При цьому треба звернути увагу:

a) на ті особливості медичних технологій, які роблять медичну послугу унікальною, забезпечують пацієнту високу медичну ефективність та додаткові зручності при її одержанні;

b) на наявність авторських свідоцтв, патентів, винаходів та посилання на офіційне визнання застосованих методик діагностики та лікування, список вітчизняних та зарубіжних медичних закладів, що успішно використовують запропоновані методики.

В кінці даного розділу слід розкрити перспективи бізнесу – розширення обсягу медичних послуг чи медичної допомоги, подальшого удосконалення медичних технологій.

Маркетингові дослідження є основою для підготовки розділу маркетинг-плану. Центральне місце в маркетинг-плані займає вибір стратегії маркетингу. В широкому розумінні стратегія маркетингу – це система конкретних стратегій щодо вибору та формування:

цільового ринку медичних послуг;

номенклатури медичних послуг та їх характеристика;

системи збуту та реалізації послуг;

політики ціноутворення;

системи просування медичних та оздоровчих послуг на ринок;

методів реалізації рекламної компанії та витрат на її проведення.

Заключною частиною маркетинг-плану є обґрунтоване прогнозування обсягів виробництва та реалізації медичних послуг чи інших продуктів виробника. Прогнозування обсягів виробництва може здійснюватись: 1) за часом; 2) за окремими видами продукції; 3) за певними групами споживачів

Виробничий план, ґрунтується на маркетингових прогнозах об’ємів медичних послуг, виробленої продукції та їх номенклатурі. Головна мета цього розділу бізнес-плану – переконати потенціальних інвесторів, що ви у змозі реально забезпечити надання медичних послуг потрібної номенклатури та в необхідному об’ємі . Водночас, з погляду практичної користі для виробника, виробничий план відіграє дуже важливу роль, полегшуючи в майбутньому управління виробництвом медичних послуг. Інформація, яка наводиться в виробничому плані, далі може бути використана для опрацювання виробничих графіків, складання кошторису виробничих витрат, цін на медичні послуги чи товари, планування доходів та грошових надходжень. Отже, бізнес-план як документ для внутрішнього користування має бути детальним планом виробничої діяльності. Це дає змогу виробнику розв’язати багато проблем ще заздалегідь, на папері, раніше ніж керівники проекту перейдуть до конкретних дій.

Привабливість проекту та його успіх в значній мірі залежить від ділових навичок і професіоналізму його керівників. Тому організаційний план, в якому розглядаються кадрові питання, займає особливе місце серед інших розділів бізнес-плану.

Основними цілями організаційного плану є переконання потенціальних інвесторів та кредиторів в доцільності вибраної організаційно-правової форми бізнесу та спроможності команди менеджерів і іншого медичного персоналу реалізувати інноваційний проект. Реформування ПМСД згідно рекомендаціям МОЗ має здійснюватись шляхом перетворення комунальних закладів охорони здоров’я, що нині мають статус бюджетних установ,у комунальні некомерційні підприємства. Це запобігає можливому надмірному податковому навантаженню, недопущенню банкрутства та скороченню існуючої мережі комунальних ЗОЗ [3]. Територіальним громадам рекомендується включати ЗОЗ, що перетворені у комунальні некомерційні підприємства до переліків, що не підлягають приватизації (за аналогією з казенними підприємствами)

Організаційний план складається з таких підрозділів: 1) організаційна форма бізнесу; 2) потреба медичного закладу в управлінському та медичному персоналі; 3)відомості про власників медичного закладу (якщо заклад недержавної форми власності); 4)організаційна схема управління; 5) кадрова політика та стратегія.

Будь-яка підприємницька діяльність пов’язана з ризиком, тобто можливістю настання певної несприятливої події, що зумовлює загрозу втрати медичним закладом прибутку або появу збитків. Наявність ризику пояснюється тим, що всі ринкові суб’єкти господарювання діють в умовах часткової невизначеності – неточності оцінок розвитку ринку, дії конкурентів, відсутності вичерпної інформації при складанні бізнес-плану. Розділ бізнес-плану “Оцінка ризиків” повинен дати відповідь на два питання: по-перше, чи керівництво медичного закладу достатньо глибоко розуміє та ураховує ризики, пов’язані з даним видом бізнесу; по-друге, чи може воно розробити відповідний план дій в разі виникнення кризової ситуації.

Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану – узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, представити їх в вартісній формі, визначити потребу даного бізнесу в інвестиціях та обґрунтувати доцільність реалізації підприємницького проекту. Фінансовий план повинен містити такі основні підрозділи: 1) план доходів та видатків; 2) план грошових надходжень та виплат; 3) плановий баланс; 4) очікувані фінансові коефіцієнти.

Оскільки фінансовий план має прогнозний характер, то в текстовій частині фінансового плану слід провести ретельний аналіз зроблених припущень, оцінити, наскільки вони заслуговують на довіру. Якщо бізнес-план складається для подальшого розвитку підприємницької діяльності, то корисно навести динаміку основних показників за минулі роки. Фінансовий план є основою для складання робочого бюджету підприємницького проекту.

В зв’язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього характеризується певним ступенем невизначеності, у фінансовому плані слід опрацьовувати декілька варіантів продій: песимістичний, що ґрунтується на консервативних припущеннях; поміркований, з урахуванням сукупності як позитивних, так і негативних факторів; оптимістичний, що враховує повний потенціал бізнесу.

Бізнес-план має завершуватись висновками, де слід навести обґрунтовану думку авторів про перспективи вибраного проекту: прогнозні темпи зростання об’ємів діяльності, прибутковість діяльності, період окупності інвестиційних коштів, медичну, соціальну та економічну ефективність лікувально-профілактичних заходів.

ВИСНОВКИ

Бізнес-план дозволяє вирішити ряд проблеми: розуміння загального стану справ на даний момент; представлення того рівня, якого треба досягти; планування процесу переходу з одного стану в інший. Він включає розробку мети і завдань, які стоять перед підприємством на перспективу, оцінку даного стану економіки, сильних і слабких сторін виробництва, аналіз ринку та інформацію про клієнтів. В ньому подається оцінка ресурсів, необхідних для досягнення поставленої мети в умовах конкуренції.

Таким чином, бізнес-план, по-перше, може бути використаний для розробки концепції розвитку ЦПМСД, для детального відпрацювання стратегії, для попередження помилок на папері, а не в реальності шляхом детального аналізу маркетингу, фінансів виробничої діяльності підприємства.

По-друге бізнес-план є інструментом, за допомогою якого можна оцінити фактичні результати діяльності підприємства за визначений період.

По-третє бізнес-план є засобом залучення, або «добування» коштів. Правильне і продумане бізнес-планування – це хороший спосіб відшукати інвесторів для реалізації задуманих планів. Ретельні розрахунки та об’єктивне подання інформації додають ваги будь-якому економічному задуму і дають змогу до залучення позабюджетного фінансування.

REFERENCES

1. Voronenko Yu. V. Pashchenko V. M. Biznes-planuvannia v okhoroni zdorovia. Navchalno-metodychnyi posibnyk za zah.redaktsiieiu akademika NAMN Ukrainy Yu.V. Voronenka. Kyiv-2016. «Heneza». 334s

2. Voronenko Yu. V., Pashchenko V. M. Finansovyi menedzhment z osnovamy ekonomiky okhorony zdorovia. K. 2011. 499s.

3. Zakon Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo udoskonalennia zakonodavstva z pytan diialnosti zakladiv okhorony zdorovia» (Vidomosti Verkhovnoi Rady 2017, № 21, st.245)

Вклад авторів:

В порядку черговості авторства

Конфлікт інтересів:

Автори не заявляють про конфлікт інтересів

АВТОР ДО КОРЕСПОНДЕНЦІЇ

Василь М. Михальчук

НМАПО імені П. Л. Шупика

ул. Дорогожицька 9, 04112, Київ, Україна

e-mail. shepit@ukr.net

Надіслана: 27.07.2018

Затверджена: 18.11.2018

Додаток 1

Бізнес-план інноваційного проекту „Оптимізація ПМСД на засадах сімейної медицини

1. Титульний аркуш.

2. Зміст бізнес-плану.

3. Резюме

3.1. Опис концепції надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики-сімейної медицини

3.2. Відомості про демографічну ситуацію, стан здоров’я, та потреби населення в ПМСМД

3.3. Загальна потреба у коштах, необхідна для організації діяльності амбулаторії сімейної медицини

3.4. Основна мета та завдання проекту.

3.5. Основні прогнозні характеристики медичної, соціальної та економічної ефективності діяльності амбулаторії сімейної медицини

3.6. Оцінка авторів проекту про вірогідність успіху проекту

4. Характеристика демографічної ситуації, стану здоров’я населення дільниці, матеріально-технічної бази лікарської амбулаторії.

4.1. Охарактеризувати особливості організації ПМСД на дільниці пов’язані демографічною ситуацією, захворюваністю, соціально-економічним станом населення

4.2. Охарактеризувати потреби населення дільниці в первинній медико-санітарній допомозі та можливість задоволення потреб.

4.3. Виявити проблеми, що виникають в організації ПМСД та визначити шляхи їх розв’язання.

4.4. Визначити можливості залучення додаткових джерел фінансування та підвищення мотивації в діяльності лікарів загальної практики сімейної медицини.

4.5. Охарактеризувати можливості зміни організаційно-правових форм господарської діяльності амбулаторії сімейної медицини.

5. Маркетинг-план.

5.1. Стратегія маркетингу.

5.2. Соціальний маркетинг

5.3. Внутрішній маркетинг

5.4. Передбачувані обсяги надання медичних послуг.

6. Виробничий план.

6.1. Основні напрямки діяльності та медичні технології, що будуть використовуватись.

6.2. Необхідне обладнання та устаткування.

6.3. Витратні матеріали: медикаменти, реактиви, продукти харчування.

6.4. Виробничі та невиробничі приміщення

7. Організаційний план.

7.1. Організаційно-правова форма організації амбулаторії сімейного лікаря.

7.2. Організаційна система управління

7.3. Потреба в персоналі та робота з персоналом

7.4. Взаємодія амбулаторії з вторинною та третинною ланкою медичної допомоги

7.5. Взаємодія з органами місцевого самоуправління та громадськими організаціями

7.6. Кадрова політика та стратегія.

8. Фінансовий план.

8.1 Потреба в інвестиціях та поточних коштах

8.2. Джерела фінансування та можливості залучення позабюджетних коштів

8.3. Система оплати праці та матеріальне стимулювання

9. Оцінка фінансових ризиків.

9.1. Типи можливих ризиків.

9.2. Способи реагування

9.3. Управління фінансовими ризиками